Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Не дамо себе ошукати

2 жовтня, 1999 - 00:00

Лише 5% виборців вірять у чесні вибори президента. Про це свідчать результати соціологічних досліджень, проведених Інститутом політики з 1 по 12 вересня серед 1200 чоловік повідомляє Інтерфакс-Україна.

43,9% опитаних вважають, що вибори будуть сильно фальсифіковані, 26,7% — слабо, а 24% опитаних вагалися з відповіддю на це питання. На думку соціолога Сергія Макєєва, це свідчить про недовіру до існуючої влади. (Нагадаємо, до речі, що Леонід Кучма відмовився приєднатися до Угоди про чесні вибори.)

Згідно з даними дослідження, 60,6% виборців ще не визначилися, за кого вони будуть голосувати. З них 34,8% ще роздумують і не вирішили остаточно, 25,8% ухилилися від відповіді. С.Макєєв вважає, що недовіра до влади стимулює «спіраль мовчання».

Директор Інституту політики Микола Томенко зазначив, що не всі погоджувалися відповідати на запитання, оскільки не були впевнені у своїй безпеці. «Як виборча кампанія стала фактично «напівтіньовою», оскільки вона непрозора і непублічна, так і суспільство відреагувало», — вважає він.

М.Томенко вважає, що виборча кампанія в Україні ще не починалася. «Усе ще починається, все ще можна виправити. Все залежатиме від ходу передвиборної кампанії і від того, як громадськість на неї реагуватиме», — підкреслив він.

З цим, зрозуміло, можна погодитися, особливо якщо звернути увагу на 60% тих, що не визначилися. З іншого боку, цифра 5% (стільки вважають, що вибори будуть чесними) виглядає шокуюче. Щоправда, не варто впадати в зневіру. Хоч багато хто з тих, що впевнені у майбутній фальсифікації виборів (а таких не 95%, а 43,9% при 24% тих, що не визначилися), упевнені також і в тому, що «Кучму все одно виберуть» (чому й сприяє масована пропаганда у ЗМІ). Хоч це ще не означає, що на виборах ці люди голосуватимуть саме за чинного Президента. Тут може спрацювати горезвісна українська впертість, яка, як правило, тільки шкодить у буденному житті, але може стати корисною у житті політичному.

Політологи також розглянули вірогідні пари претендентів, які мають шанси на вихід до другого туру. У парі Кучма — Симоненко з імовірністю 70% переможе Кучма, вважають вони. У парі Кучма — Вітренко 60% вони віддають несамовитій Наталії Михайлівні. Якщо до фіналу вийде пара Кучма — Мороз, то у Мороза є шанс перемогти зі значною перевагою: 80% проти 20%. Якщо ж «канівська четвірка» визначиться зі своїм вибором на користь Євгена Марчука, то і в нього є непогані шанси виграти дуель у чинного президента. Таким чином, російський варіант: протягти до фіналу лівого кандидата, щоб потім розіграти карту «демократ проти комуніста», у нас не проходить. Тому основний удар передвиборної кампанії штаби Кучми направляють не на Симоненка, а на Мороза та Марчука.

Звертають увагу політологи і на такий феномен, що, на відміну від виборів 1994 року, нині влада перетворилася на самостійний суб'єкт виборчого процесу, вона чинить тиск на кандидатів, що негативно впливає не лише на формування громадської думки, а й на її вимірювання.

Анатолій ЛЕМИШ, «День»
Газета: