Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Не другий... Але й не третій

НУ-НС висунув на посаду спікера В’ячеслава Кириленка
10 жовтня, 2007 - 00:00
ФОТО МИХАЙЛА МАРКІВА

Всі події, які найближчими днями розвиватимуться в українському політикумі, можна назвати одним словом — «коаліціада». Щоправда, ця «коаліціада» має окремі главки — «спікеріада» та «прем’єриада».

На «спікеріаді» зупинимося детальніше. Напевно, коли Мороз протягував свою політреформу, то бачив саме себе в ролі всесильного спікера. Але не склалося... Про бажання отримати це крісло неодноразово заявляв Петро Симоненко, Іван Плющ, і, звичайно ж, Володимир Литвин. Останній здавався найвірогіднішою кандидатурою. Але поки Володимир Михайлович розігрував свою «золоту акцію» й розмірковував, до кого б прилучитися, політрада блоку «Наша Україна — Народна самооборона» одностайно вирішила обрати головою Верховної Ради України VI скликання В’ячеслава Кириленка. Таку інформацію оприлюднила прес-служба блоку НУ-НС.

У БЮТі цю новину сприйняли добре. Мовляв, усі як один проголосуємо за Кириленка. «Якщо парламентарій із коаліції проголосує проти запропонованої кандидатури, то повинен скласти з себе депутатські повноваження. Всі зобов’язані зважати на командну гру», — заявив бютівець Володимир Скубенко.

А ось у блоці Литвина помітно засмутилися. «Очевидно, в НС-НУ вважають, що Кириленко — найпідготовленіша людина для того, щоб об’єднати парламент, — зауважив кандидат у народні депутати Олег Зарубінський. — І хоч я толерантно ставлюся до цієї персони, у мене щодо нього є деякі сумніви. Але, очевидно, у НС-НУ кращого не знайшли». На його думку, Кириленко не може зрівнятися з колишнім спікером Володимиром Литвином ні за рівнем професійної підготовки, ні за парламентським досвідом.

Задля справедливості потрібно визнати, що В’ячеслав Кириленко дійсно молодий і, можливо, не такий досвідчений, як Литвин. Тут із паном Зарубінським можна погодитися. Проте в Кириленка є своя політична біографія, яка вселяє оптимізм. Він справляє враження порядної, послідовної та принципової людини...

Є така фраза: політики думають про майбутні вибори, а державні діячі — про майбутнє країни. Із державними діячами в нас, як відомо, повна катастрофа. Незважаючи на велику кількість політиків. Якщо Кириленко опиниться на посаді спікера, у нього з’явиться реальний шанс стати державним діячем. Благо, всі завдатки у В’ячеслава Анатолійовича для цього є.

А щодо Володимира Литвина з його не то золотою, не то платиновою акцією, то він, як і раніше, відмовчується. Проте перший президент України Леонід Кравчук в одному з інтерв’ю зробив сміливий прогноз щодо його політичного майбутнього. Мовляв, Володимир Литвин не прилучиться ні до однієї з політичних сил, бо в нього президентські амбіції: «Щодо Володимира Литвина, цілком можливо, він захоче бути ніде (ні в коаліції, ні в опозиції), враховуючи, що він заявив про свої президентські амбіції.

Якщо він піде до «Нашої України» і БЮТ, там буде два претенденти на посаду президента — Юлія Володимирівна та Віктор Андрійович, якщо вони не домовляться між собою. Якщо Литвин піде до «Регіонів», там буде один претендент — Віктор Янукович. Таким чином, він повинен буде відразу вступити в боротьбу проти політичного угруповання, до якого пристане. Як на нього дивитиметься виборець? Як на політика, який грає другорядну роль при будь-якому з цих розкладів», — резюмував Леонід Макарович.

На його думку, «якщо Литвин залишиться незалежним і діятиме самостійно, він виступатиме як нова політична сила, що має право на свою позицію». «Ну, це я так вважаю, а як вважатиме Литвин — життя покаже», — додав екс-президент.

Олена ЯХНО, «День»
Газета: