29,5 тис. осіб у віці від 18 до 25 років намагаються ухилитися від строкової військової служби в Україні, заявив днями заступник начальника Головного організаційно-мобілізаційного управління Генерального штабу Збройних сил Анатолій Кобась. На брифінгу у Києві, присвяченому проведенню й особливостям весняної призовної кампанії (1 квітня — 31 травня), він відзначив, що таку цифру було зафіксовано після закінчення осіннього призову 2002 року, додавши, що за останні два роки кількість призовників, які намагаються ухилитися від служби, «різко не збільшилася». За словами А. Кобася, по завершенні осіннього призову на 15,28 тис. чоловік з 29,5 тис. було передано документи до районної прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності. У той же час, за його словами, кількість чоловік, до яких таких заходів вжито, «обчислюється в сотнях, але не тисячах». Як повідомлялося раніше, у квітні—травні 2003 року до української армії повинні призвати 41 тис. 275 чоловік.
А тим часом наш північний сусід підходить до вирішення кадрової проблеми в армії більш кардинально, активно просуваючи ідею створення своєрідного іноземного легіону. Так, минулої п’ятниці міністр оборони Росії Сергій Іванов висловився за те, щоб до служби в російській армії допускали громадян країн СНД. Як передає агентство Інтерфакс, міністр заявив, що Державній думі Росії запропоновано на розгляд відповідний закон. Однією з причин такого рішення стало переведення комплектування Збройних сил на контрактну основу. За словами Іванова, для залучення молоді з інших країн можна запропонувати компроміс — служба в російській армії в обмін на російське громадянство. Точніше, пільги при його наданні. «У разі бездоганної служби іноземний солдат зможе стати громадянином Росії не через п’ять років, як це регламентує нинішнє законодавство, а через три роки», — повідомив Іванов. Очевидно, що подібні заходи викликано, крім усього іншого, і проблемами комплектації збройних сил, аналогічними українським. Тут є й другий бік: Росія активно конкурує на пострадянському просторі за людські ресурси — в науці, спорті, шоу-бізнесі, тепер — у військовій сфері. Очевидно, дійсною відповіддю з української сторони було б підвищення привабливості служби в нашій армії. Тому «День» звернувся до експертів із запитанням:
ЧОМУ МОЛОДЬ НЕ ХОЧЕ СЛУЖИТИ?
Олександр ЗАСКОКА, начальник управління призову, комплектування та керівництва військкоматами Головного організаційно-мобілізаційного управління Генштабу Збройних сил України:
— Цей показник у нас постійно великий.
Чому ухиляється? На мою думку, в армії, як і у суспільстві, є негаразди, бо армія — це віддзеркалення нашого суспільного життя. Але окрім цього здебільшого наші молоді люди не підготовлені до армії. Ми втратили основне — ту військово-патріотичну роботу, яка була раніше дуже потужна у державі. Нещодавно, вже під час воєнних дій в Іраку, я побував у Сполучених Штатах — і здивувався реальному, а не напускному патріотизму. Я був якраз на пунктах рекрутування. У них зараз на 30% зросла кількість громадян, які бажають йти служити в армію. І на це працює дуже потужна пропагандистська машина.
У нас же людина не вважає за необхідне виконувати свій конституційний обов’язок. І не тільки щодо Збройних сил. Мені часто доводиться чути від молодих людей: «Якщо я бачу, що держава каже, що вона мені як громадянину нічого не винна, то чому я повинен виконувати свій обов’язок?». Про це говорять листи від матерів, які надходять до нас. От один з них, який ми отримали на днях. Пише жінка: «Квартири в мене немає, чоловік мене покинув, зарплата — 150 грн., держава у життi мені не допомогла. Чому я повинна свого єдиного сина віддати в армію? Навпаки, я буду йому роз’яснювати, що йому там нічого робити». Сьогодні ми залишилися один на один з цією проблемою. Те, що Збройні сили намагаються робити, — цього замало. Потрібна підтримка з боку суспільства. Так, ми започаткували державну програму переходу на військову службу за контрактом, але складається враження, що це потрібно тільки Збройним силам.
Микола СУНГУРОВСЬКИЙ, координатор військових програм Центру Разумкова:
— Молодi вважають, що будь-який відрив їх від життя, зокрема й служба в армії, призводить до втрати часу участі їх у бізнесі — адже багато хто з них туди вже пішов. Друга причина — створено такі умови, що служба в армії, м’яко кажучи, не підвищує професійної кваліфікації молодих людей, які відбувають там службу. Наприклад, якщо у розвинених країнах вони мають можливість хоч би не втратити свою кваліфікацію, то в Україні на це надій мало. Третя причина — технічний і професійний рівень наших Збройних сил. Це не вина армії, а біда її: вона не може забезпечити перебування молоді на такому рівні, щоб кожен відчував себе насправді захисником Батьківщини. І, звичайно, не останньою причиною є непоодинокі випадки дідівщини, втрати здоров’я, моральний стан людей, які туди йдуть.
Треба переглянути весь бюджет, збалансувати його і кардинально скоротити ЗС без зменшення оборонного бюджету, що дозволить ліквідувати застарілу матеріальну базу і перейти на сучасне озброєння, тим самим забезпечивши відповідний рівень армії, а відповідно — і її привабливість в очах молодих людей.
