7 липня 1975 року 20-літнім студентом факультету журналістики Львівського університету він уперше переступив поріг редакції газети «Молодь України», розпочавши в ній практику. Володимир робив усю буденну роботу — писав інформації й репортажі, готував до друку авторські матеріали, чергував при випуску наступного номера, й робив це з юнацьким завзяттям, оперативно та блискуче.
За місяць, проведений у редакційних стінах, юнак органічно вписався в журналістський колектив і відтоді все його, на жаль, таке коротке життя пройшло в «Молоді України». Він єдиний за всю 80-літню історію газети подолав шлях від практиканта до головного редактора видання. Володимир Боденчук створив і більше десятка років, до самої смерті, очолював Гільдію керівників засобів масової інформації. Колеги обрали його секретарем Національної спілки журналістів України, він був відзначений орденом «За заслуги».
...14 червня, коли він помирав, у Києві увесь день лив дощ: природа плакала, що такою недовгою виявилася ця доля.
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого побратима й друга Володимира Івановича Боденчука, щиро співчуваємо мамі Валентині Іванівні, сестрі Галині Іванівні, дружині Тетяні Михайлівні, синам Юрію й Ярославу, всім рідним і близьким цієї неординарної особистості.
Колектив «Дня» висловлює щире співчуття рідним і близьким Володимира Боденчука.
