Травмована людина просто з вулиці потрапила до лікарні, і там рани їй зашили "по живому", без наркозу. Сказали, що новокаїну немає. Потім з'ясувалося, що препарат був, але його заощаджували.
Дикий випадок. Але не поодинокий. І головне - наступного дня вже нічого не можна довести юридично. Історія хвороби оформлена акуратно. А скарга однієї людини, - та ще й такої, що пережила больовий шок, - що вона варта проти дружних свідчень 5-6 медиків?
Людина, яка несподівано й без грошей потрапляє до нашої лікарні, всі свої громадянські права залишає за її порогом. Не те що знеболювального - телефона можуть не дати, щоб додому подзвонити. Арештованого сяк-так захищають адвокат і презумпція невинності. А що й хто захищає права госпіталізованого? Чи є в нас такі закони?
- Поки що такого спеціального закону в нас немає, - відповідає на запитання "Дня" начальник юридичного відділу Міністерства охорони здоров'я Микола Бєлотєлов. - Відносини "пацієнт - лікарня" регулюють прийняті 19.11.92 "Основи законодавства України про охорону здоров'я", а також етичні кодекси лікарів, медичні стандарти й типові посадові інструкції.
Як бачимо, юридичних нормативів чимало. Але, як свідчить редакційна пошта, їх усе частіше порушують. Що робити пацієнтові в такому випадку?
- Є загальні для всієї держави принципи фіксації звернень громадян. Вони діють і в лікарнях, - говорить головний юрист медичного відомства. - Якщо на ваші усні скарги не реагують, напишіть письмову.
Для здорової людини може це й вихід. Чи, принаймні, засіб психологічної розрядки. А для хворої? Спробуйте суботньої ночі в медиків, які не дають ні анальгіну, ні телефону, випросити папір і ручку, щоб написати скаргу, а потім домогтися, щоб її ще й з а р е є с т р у в а л и!
Напевно мають діяти в нашій сьогоденній практиці інші юридичні механізми, результативні. Такі механізми міг би визначити спеціальний закон, але він готується надто повільно, і складається враження, що Міністерство охорони здоров'я, в надрах якого розробляється проект, не дуже-то й зацікавлене в його появі. Дієвим засобом проти несумлінних лікарів та медсестер могла б стати створена новим законом альтернативна медична експертиза, що контролювала б якість роботи медиків. Ця ідея - не нова. Але "потрапити" до законів вона ніяк не може, і поки що згідно зі ст. 22 "Основ законодавства України про охорону здоров'я" якість роботи медиків контролюють ...самі медики. Тільки вищі рангом.
Та головне все ж не в лікарях. Більшість із них навіть за нинішніх умов лишаються сумлінними людьми. Головне в тому, що пацієнт державної лікарні, якому, наприклад, не дали ліків через те, що препарату справді немає, не може юридично переадресувати свої претензії державі, яка не забезпечила свою лікарню мінімум необхідного. Поки що пацієнт перед черствою державою - юридично безсилий.
