Учора Мінфін спробував мобілізувати та націлити на наповнення бюджету всі відомства, задіяні у збиранні податків. Відкриваючи скликану для цього нараду, міністр фінансів Віктор Пинзеник (на фото) недвозначно дав зрозуміти, що в бюджетній сфері окреслилися «небезпечні тенденції», й зажадав від промовців внесення пропозицій, щоб не допустити «небезпечного розвитку ситуації, хоча формально ми не маємо підстав для того, щоб бити на сполох: показники бюджету виконані щодо доходів як щомісячно, так і за підсумками кварталу».
У проекті відповідного наказу Мінфіну нарівні з констатацією досягнень податково- бюджетної політики (протидія розбалансуванню бюджету, втримання його дефіциту на економічно безпечному рівні тощо) повідомляється про те, що «суттєве зростання видатків бюджету сформувало вже в першому кварталі досить великий дефіцит загального фонду державного бюджету — 3,2 мільярда гривень» (минулого року за підсумками трьох місяців зафіксований профіцит у розмірі 1,3 мільярда, а зараз дефіцит довелося гасити за рахунок скорочення залишків коштів на рахунках уряду). За податком на прибуток підприємств невиконання становило майже 970 мільйонів гривень, за ввізним митом — на 141 мільйон, за вивізним — на 205 мільйонів, за рентною платою за нафту та газовий конденсат — на 253 мільйони.
Що ж сталося з бюджетною сферою, яка минулого року була гордістю уряду? У першому кварталі план надходжень у загальний фонд держбюджету не виконали Полтавська, Сумська, Дніпропетровська, Чернівецька, Херсонська, Івано-Франківська, Хмельницька, Чернігівська області й АР Крим. При цьому чемпіоном серед недоплатників стала Донецька область, яка недодала до бюджету майже чверть свого плану, причому спрацювала навіть гірше, аніж минулого року (92,1%). План із податку на прибуток донеччани, які ще недавно гордо називали себе головними донорами бюджету, виконали трохи більше, ніж на 51%. Не дуже відрізняється й результат Криму. Недодали цього податку ще вісім регіонів.
Найбільшою загрозою для бюджету цього року фінансисти вважають популістські закони, ухвалені парламентом напередодні виборів. У результаті, як зазначив міністр, законів, не забезпечених фінансово (наприклад, про дітей війни), не витримає жоден бюджет.
Але справа не лише в популізмі законодавців. Це переконливо продемонстрував у своїй доповіді заступник головного фінансиста країни Віктор Кальник, зі знанням справи розписавши старі та нові офшорні схеми виведення коштів з оподаткування. Причому «розробки» мінімізаторів виявилися не по зубах нашій прославленій податковій, яка на піввідсотка не виконала плану надходжень до бюджету. Це призвело до того, що частка ДПАУ в надходженнях до загального фонду держбюджету скоротилася (з 65 до 56%) і стала, за словами Кальника, найнижчою за останні чотири роки. Голові податкової Олександру Киреєву навіть довелося виправдовуватися: мовляв, уся справа в макроекономічних показниках економічного розвитку, а також у проблемах реалістичності бюджетного планування... Утім, серед названих Кальником причин бюджетних труднощів, фігурували також і прямі упущення податкових служб в областях, які, не добираючи надходжень від податку на додану вартість, дуже щедро, перевищуючи план, компенсували ПДВ за попередні періоди.
Минулого року підприємства гірничо-металургійного комплексу акумулювали за кордоном майже 2,5 мільярда гривень, від чого бюджет втратив надходжень від податку з прибутку на 700 мільйонів гривень. За словами Кальника, така тенденція зберігається й цього року. Але області раз у раз звертаються в центр із проханнями зменшити їм плани бюджетних відрахувань.
Схоже, влада не зуміла знайти з бізнесом спільної мови та не висунула для нього прийнятних мотивувань соціальної відповідальності. Якщо минулого року, як вказують у своєму інформаційному бюлетені за листопад 2005 — березень 2006 року експерти Центру економічного розвитку (президент Олександр Пасхавер), «за рахунок тиску на господарюючі суб’єкти як у державному, так і в приватному секторі, уряду вдалося досягти швидкого нарощування доходів бюджету», то цьогоріч бізнес відповів на тиск новими витонченими схемами мінімізації і, як зазначалося на нараді, масово вивчав це на різних курсах. У результаті експерти прогнозують цього року зростання бюджетного дефіциту, що досягне 2,2% ВВП (закон про бюджет передбачає 2%). Крім того, несприятливим чинником для нинішнього бюджету стане підвищення цін на енергоносії. За словами Киреєва, на цьому бюджет втратить близько трьох мільярдів гривень. І ще одну суттєву діру в бюджеті може зробити судова практика, в ході якої віддають перевагу популістським базовим законам, прийнятим на основі принципів політичного популізму.
