Наскільки дітям сьогодні комфортно жити в Україні? Про це вчора йшлося на презентації Державної доповіді про становище дітей в Україні. Брали участь в обговоренні представники агентств ООН в Україні, Верховної Ради, Кабміну, міністерств, міжнародних фондів, громадських організацій. Проблем, що охоплюють різні боки життя наймолодшої частини нашого населення, було піднято немало. Багато що виявилося несподіваним. Наприклад, керівник представництва ЮНІСЕФ в Україні пан Джеремі Хартлі сказав «Дню»: «Якість середньої та вищої освіти за роки незалежності набула тенденції до погіршення. Причин для цього багато. Одним із дуже важливих аспектів у навчанні дітей є підготовка їх до самостійного життя в демократичному суспільстві. Для цього вони ще в школі повинні отримувати необхідний багаж як знань, так і відповідних навичок. Важливо, щоб дітям найбільш вразливих груп для якісної освіти та участі в житті суспільства було надано рівні можливості порівняно із здоровими та благополучними дітьми. Турбує і стан дошкільної освіти в Україні — дуже низький відсоток малюків відвідує дитячі садки. Якщо школу відвідує близько 90% дітей шкільного віку, то дошкільні установи — тільки кожна друга-третя дитина. Не в усіх людей є можливість платити за дошкільну освіту, однак є ресурси, передбачені державним бюджетом, але вони недоцільно використовуються».
Загалом в Україні сьогодні нараховується майже десять мільйонів дітей. Як виявилося, ми не досить про них піклуємося, вони багато хворіють і їхні захворювання набувають хронічного характеру. Їх вражають інфекції дихальних шляхів, досить часто виникають захворювання шкіри, органів травлення, а у старших дітей додаються ще й травми і отруєння, що складає понад 6% від всіх захворювань. За 2002 рік кількість ВІЛ-інфікованих дітей збільшилася в півтора разу, а туберкульоз уперше було виявлено в більш як тисяча дітей. Бюджетні гроші на охорону здоров’я дітей було збільшено за рік лише на 1% по відношенню до загальної суми витрат. А літнім оздоровленням було охоплено в 2002 році лише кожну десяту дитину.
Фахівці зазначають, що до хронічних патологій ведуть непомірні перевантаження дітей навчальним матеріалом, невідповідність методів навчання віковим і індивідуальним особливостям школярів, перевантаження підручників науковими термінами, фактами, які не стануть у нагоді їм у подальшому житті, а потрібні тільки фахівцям вузьких галузей. Шкодять здоров’ю і гіподинамія, і меблі, що не відповідають зросту учнів.
Зменшується кількість учителів загальноосвітньої школи. В місті на одного вчителя припадає 13 дітей, в селі — 9 учнів, тоді як у приватних школах один вчитель на чотирьох школярів. У педагогічних колективах збільшується число викладачів пенсійного віку. Через брак учителів у школі зменшуються вимоги до рівня їхньої роботи, що також збільшує можливі конфлікти з учнями. Через низький рівень заробітної плати зменшується в школах і кількість кабінетів. У селах тільки половина шкіл мають кабінети з хімії та біології, менше половини шкіл — кабінети іноземних мов. Тільки половина шкіл України оснащено комп’ютерною технікою. Найбільшою проблемою, яка заважає отриманню якісної освіти, міські жителі вважають необхідність доплати за краще навчання, а сільські — територіальну недоступність гарних навчальних закладів. Майже всі експерти відмічають відсутність однакового доступу до якісної середньої та вищої освіти, оскільки діти із сімей із високим достатком мають переваги перед малозабезпеченими сім’ями. Вони мають свої кімнати, з ними займаються репетитори, мають необхідну навчальну літературу. Все це впливає на те, як дитина почувається в шкільному колективі.
Сьогодні «дітьми вулиці» ми називаємо понад 30 тисяч дітей. Коли службами у справах неповнолітніх перевірялися умови проживання дітей, то з’ясувалося, що більше половини з них потребували соціально-правового захисту. За рік Міністерством внутрішніх справ України було виявлено більше трьох тисяч дорослих, які залучали дітей до злочинної діяльності.
Скоротилися в українських дітей і можливості для культурного проведення вільного часу. Дитячої літератури ми стали випускати тільки 5% від загальної кількості, коли в 1980 році кожна третя книжка в країні випускалася для дітей. У той же час 14% із опитаних підлітків регулярно вживають алкогольні напої, половина семикласників вже пробувала курити, а кожний четвертий десятикласник курить щодня.
