Розкладаючи пасьянси економічних прогнозів щодо України, вітчизняні та закордонні експерти змушені вирішувати завдання з багатьма невідомими. А тому далеко не завжди можуть вийти на однозначні висновки. З такою ж проблемою стикаються й громадяни України: слухаючи опозицію, вони дізнаються про те, як усе в країні погано й жахливо, а слухаючи владу, навпаки, мали б перетворюватися на завзятих оптимістів. На щастя, істина — десь на півдорозі між цими полюсами.
Але ми почнемо з приємного. Керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні Микола Івченко повідомив учора «Дню», що «довіра населення до банківської системи України поступово відновлюється». За його словами, обсяг депозитів населення в національній валюті продовжує зростати й у червні перевищив 122,2 мільярда гривень. І хоча поки цьому показнику до докризового рівня ще не вистачає трохи більш як п’яти мільярдів, за прогнозом аналітика, до кінця року «довіра» зростатиме з річним темпом 40,7% і збільшиться майже на 16,7 мільярда гривень. Про відновлення довіри в країні свідчить і те, що вклади людей в іноземній валюті теж зростають, але набагато повільніше, ніж у гривні.
Схожа ситуація і з вкладами юридичних осіб, тобто підприємств. Частка національної валюти в них уже більш ніж 50%. Як вважають аналітики FOREX CLUB, на тлі відновлення основних секторів економіки 2010 року обсяг депозитів підприємств у гривні може зрости до 92 мільярдів гривень, а темп зростання становитиме 23% (2008 року —1,9%, 2009 року — 9,8%).
Передумови довіряти гривні з’явилися не на порожньому місці. Як повідомив у понеділок Держкомстат, негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами за підсумками січня — травня 2010 року становило 2,1 мільярда дол., що на 8,3% краще, ніж на той самий час минулого року. Експорт товарів з України за січень — травень зріс на 31,4%, тоді як імпорт — лише на 25,9%.
Дещо інакше тепер дивляться на нашу країну з-за кордону. Подешевшали гривневі ризики при торговельних операціях. Це стало результатом домовленостей України з Міжнародним валютним фондом про відновлення співпраці й підвищення міжнародним рейтинговим агентством Fitch Ratings суверенного рейтингу нашої країни. Аналітики інвесткомпанії «Аструм Інвестмент Менеджмент» зазначають, що позитивний ефект зниження українського ризику позначиться перш за все на результатах розміщення нового 10-річного випуску єврооблігацій України та на зростанні привабливості внутрішніх державних облігацій. Водночас вони передбачають хвилю повернення нерезидентів на ринок внутрішніх облігацій.
Але економіка, багато чинників якої, хоч як це дивно, управляються людською психологією, а конкретніше — тим же рівнем довіри до гривні й, за великим рахунком, до уряду країни, демонструє безліч нелінійних залежностей. І в першу чергу ця особливість фіксується фіскальною сферою. Хоч би як гарно звучали дані Держкомстату та перед’ювілейні рапорти Держподаткової служби (нещодавно вона відсвяткувала своє 20-річчя), держбюджет України за підсумками першого півріччя виконано за доходами лише на 39% річного плану. Уряду навіть довелося йти на секвестр бюджету, внаслідок чого можуть скоротитися соціальні витрати держави.
Більше того, як заявив днями екс-міністр економіки Богдан Данилишин в інтерв’ю УНІАН, на бюджетні потреби, тобто на затикання дірок у головному кошторисі країни, всього за три тижні вже витрачено 1,5 мільярда дол. з 2 мільярдів дол. кредиту російського «Внешторгбанка» (ВТБ). Щоправда, одночасно колишній головний економіст країни самокритично визнав, що минула влада залишила новому урядові, по суті, порожній бюджет, і зауважив, що саме завдяки цим коштам удалося відновити ресурсну забезпеченість Єдиного казначейського рахунку — з 1,4 мільярда гривень на момент приходу нової влади до 11,7 мільярда.
Данилишин також вказує на ознаки можливого загострення світової фінансової кризи, внаслідок чого вже восени може істотно погіршитися й економічна ситуація в Україні.
Але, мабуть, головна проблема сьогоднішньої України — перспектива подальших втрат у сфері конкурентоспроможності. Причому йдеться не лише про ті чи інші наші товари, що надходять на зовнішні ринки, а й про конкурентоспроможність українського бізнесу на своєму власному, внутрішньому ринку. Як повідомив днями журналістам керуючий партнер аналітичної групи Da Vinci AG Андрій Колпаков, «українські фінансово-промислові групи не зможуть протидіяти експансії росіян, втрачатимуть можливості й згодом частки ринку»... На його думку, цікавість російського капіталу, в першу чергу, виявляється до активів, які можуть сформувати єдиний виробничий ринок і усунути конкуренцію між українськими й російськими підприємствами за позиції на світових ринках збуту. Експерт передбачає, що експансія російського капіталу посилюватиметься в третьому кварталі цього року, що спричинить підвищення конкурентного напруження в середовищі вітчизняного бізнесу.
Як уникнути цієї загрози? Про це — в коментарі «Дню» народного депутата Юрія Полунєєва: «Підвищення конкурентоспроможності українського бізнесу на внутрішньому й зовнішніх ринках, що, до речі, є наріжним каменем програми Президента України, можна досягти, — впевнений Юрій Володимирович, — створивши для бізнесу найбільш сприятливі податкові й адміністративні умови. Але податкова реформа, в тому вигляді, в якому її запропонував парламенту Кабінет Міністрів, потребує серйозного доопрацювання. Якби ми ухвалили такий Податковий кодекс, то це зовсім не сприяло б підвищенню конкурентоспроможності нашого бізнесу. Отже, перше — це податкова реформа та Податковий кодекс, який має бути абсолютно дружнім для українських підприємців — і дрібних, і середніх, і великих. А в міжнародному контексті слід визначити ті сектори, в яких Україна може конкурувати. Це й внутрішній ринок, і транзитні можливості, й експортно-орієнтовані виробництва, що дозволяють країні отримувати високу додаткову вартість. Я вважаю, що успіху ми можемо досягти в першу чергу в агропромисловому комплексі. Адже Україна може контролювати дуже велику частку ринку зерна й іншої агропромислової продукції. У нас також великі переваги в транзитному потенціалі. А ще ми маємо такий серйозний ресурс, як туристичний бізнес, де могли б досягти серйозних конкурентних переваг і, відповідно, доходів».
