Так вийшло, що мимоволі підслухав розмову колег-журналістів про те, чи варто писати на газову тему після того, як між господарюючими суб'єктами України та Росії підписані угоди, що врегулювали боргові відносини. Обидва дійшли висновку, що особливого інтересу писати на цю тему більше немає, оскільки проблема вирішена й вичерпана навіть інтрига, яка полягала головним чином у тому, звідки взялися ці борги, несподівані для обох сторін (так їх охарактеризував навіть президент Росії Володимир Путін, а Секретаріат Президента України розкрив структуру боргу).
Нагадаємо, що Україна та Росія врегулювали питання боргу за газ між господарюючими суб'єктами підписанням протоколу, яким Росії було передано 8 мільярдів кубометрів газу з українських підземних сховищ. «Боргу як такого сьогодні немає, — підкреслив прем'єр-міністр України Віктор Янукович і додав, що це забезпечено «завдяки конструктивним переговорам». Тим часом, виконавчий директор RosUkrEnergo Костянтин Чуйченко заявив, що «підписана угода дозволяє нам, у разі порушення українською стороною термінів погашення наявної заборгованості, зменшити подачу природного газу пропорційно несплаченій сумі в період після 1 листопада».
Деяку, але неповну ясність у цю темну підземну «розпасовку» вніс міністр палива та енергетики України Юрій Бойко. За його словами, «чотири мільярди кубометрів йдуть на експорт, як це було заплановано RosUkrEnergo, а (інші. — Авт. ) чотири мільярди кубометрів будуть реалізовані за ту саму ціну, за якою реалізовує «УкрГаз-Енерго» (зараз? — Авт. ) на внутрішньому ринку». Бойко роз'яснив, що таким чином «газовий баланс країни не постраждає, він буде виконаний у повному обсязі». При цьому він не пояснив, чому в розрахунках між RosUkrEnergo і «Газпромом» газ врахований за ціною $156 за тисячу кубометрів, що в сумі приблизно відповідає раніше заявленій сумі боргу в $1,3 мільярда.
Але якщо «за тією ж ціною» (як відомо, зараз вона $130 за тисячу кубометрів), то чому «борговий» газ рахувався по $156? Можливо, сюди увійшли також закачування й підйом газу зі сховищ. Але скільки ж у такому разі доведеться платити за газ українським підприємствам? Адже наступного року ціна середньоазіатського газу, що постачається нам «Газпромом», неодмінно «сама по собі» зросте. Недарма екс-народний депутат і керівник Маріупольського металургійного комбінату Володимир Бойко днями зауважив, що його підприємство витримає підвищення газових цін, лише якщо при цьому не підвищуватимуться ціни й на руду, кокс, перевезення, електроенергію...
Проте боргова інтрига не вичерпується переданням підземного газу. За словами представника RosUkrEnergo Андрія Кнутова, «УкрГаз-Енерго» зобов'язалося до 1 листопада 2007 року погасити прострочену заборгованість цій компанії в розмірі $929 мільйонів коштами. Виходить, український борг становить не $1,3 мільярда, а значно більше двох мільярдів. Саме таку суму озвучив у Москві після переговорів з українським візаві й глава російського уряду Віктор Зубков. «На початок жовтня обсяг боргу (господарюючих суб'єктів України. — Авт. ) перед «Газпромом» становив близько $2 мільярдів», — зазначив російський прем'єр і прочитав нашому керівництву невеличку лекцію: «Слід звернути увагу на проблеми, пов'язані з появою та зростанням заборгованості українських компаній перед «Газпромом».
Коли ж виник цей додатковий борг, і чому про нього ні російська сторона, ні українська не згадували раніше?
Ще одна дивина полягає в супертолерантній позиції щодо діючого уряду Секретаріату й самого Президента. Пам'ятається, його раніше за будь-яку, навіть абсолютно непомітну громадськості помилку розносили в прес-центрі Президента вщент. А тепер, коли газова тема у зв'язку з раптовими боргами випередила в рейтингу громадської уваги навіть «коаліціаду», уряд навіть не посварили. І схоже, саме тут слід шукати головну інтригу газового моменту. Деякі наші експерти навіть стверджують, що м'яка позиція Секретаріату в цьому питанні викликана тим, що в нього самого рильце тут, як то кажуть, у пушку. Чи дійде цього разу до гучних викриттів і відставок? У будь-якому разі можна стверджувати, що справа про нові українські газові борги в черговий раз продемонструвала непрозорість вітчизняної системи управління.
