Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Немає сил втішати — серце плаче від болю...

13 квітня, 2010 - 00:00

Величезне потрясіння від авіакатастрофи під Смоленськом, що забрала життя майже 100 найкращих представників політичної еліти на чолі з президентом Республіки Польща Лехом Качиньським не дає зібратися з думками, знайти відповідь на запитання, що мучить, «Як це могло статися?» Список загиблих членів офіційної делегації — вищого керівництва Польщі й громадських діячів — що планувала взяти участь у жалобних заходах в Катині, свідчить про величезну втрату польської нації, щось на зразок другої Катині.

Не хочеться говорити зараз про причини цієї катастрофи — це можна буде зробити потім, хоча факт спроби чотири рази сісти на аеродром «Северный» президентського літака Польщі змушує замислитися про багато дещо... У ЗМІ з’явилися якісь факти, що хтось «радив» пілотам президентського літака зробити посадку в Мінську чи летіти до «Внуково». І це в державі, МЗС якої очолює такий відомий в усьому світі педант як Лавров. Створюється враження, що на момент, коли президентський літак Польщі марно прагнув сісти під Смоленськом, Росією правили не Путін і Медведєв, що хизуються своїм прагматизмом і діловитістю, а якісь терористи «выскочившие из сортира», і які здійснили свій черговий теракт. Чомусь весь час снується в голові думка, що до прийому президента Польщі російська сторона, або не готувалася, або підготувалася вкрай погано...

Зараз кожна порядна людина, згадуючи про нашу загальну минулу долю, яка перенесла жорстокий комуністичний режим, систему таборів і людиноненависницьку ідеологію, перебуває в стані шоку. Демократичний національний рух кримських татар і польські демократи з Руху «Солідарність» завжди були щодо комуністичного тоталітаризму з одного боку барикад. І ми завжди знали з гордістю, усвідомлювали, що коли частину фронту проти цих ворогів людства тримають у своїх руках демократичні сили Польщі, він — у надійних руках і непохитний!

Страшна трагедія завдала дуже підступного удару, вирвавши з лав нашої загальної команди кращих польських бійців. І ми, кримські татари й поляки, тепер не скоро оговтаємося від цих страшних втрат.

Немає сил втішати — серце плаче від болю...

СЬОГОДНІ ДЕНЬ ВЕЛИКИХ ВТРАТ БРАТСЬКОГО ПОЛЬСЬКОГО НАРОДУ Й КРИМСЬКІ ТАТАРИ СУМУЮТЬ РАЗОМ ІЗ НИМ...

Співчуття також висловили меджліс кримськотатарського народу, президент Всесвітнього конгресу кримських татар Рефат Чубаров, керівництво Криму.

Алі ХАМЗІН, керівник відділу зовнішніх зв’язків меджлісу кримськотатарського народу. Крим, Бахчисарай, 10 квітня 2010 р., Maidan.org.ua
Газета: