Банківська система країни цими днями слугує своєрідним якорем, що втримує країну в стані стабільності. Маса цього якоря еквівалентна майже 20 мільярдам доларів, що зберігаються в золотовалютному резерві країни.
Проте якісь загрози валютній стабільності час від часу виникають. І тоді Нацбанк так чи інакше реагує. Зокрема, з його ініціативи створений і направлений уряду проект меморандуму про взаємодію з метою координації заходів зі стримування інфляції. Підоснова цього документа в тому, що банкіри не дуже задоволені кроками уряду в цьому напрямі, а деякі з них навіть вважають, що надзусилля НБУ зі стримування інфляції час від часу наштовхуються якщо не на протидію, то принаймні на бездіяльність уряду. Зокрема, джерела в Нацбанку, безумовно, відданому ринковим принципам, дуже позитивно відгукувалися про ухвалений Верховною Радою значною мірою популістський закон, що забороняє підвищувати ціни на газ, електроенергію та житлово- комунальні тарифи до підвищення прожиткового рівня.
Щоправда, між рівнем інфляції, у якому порівняно невелика частка припадає на монетарні чинники, керовані з Нацбанку, і тенденціями на валютному ринку, які також, але вже більшою мірою регулюються з цієї установи, існує певний психологічний зв’язок. Варто продавцю м’яса зі столичного Бессарабського ринку запримітити коливання курсу національної валюти, як процес миттю переноситься на один із найбільш «інфляцієносних» продуктів...
Утім, нинішні тенденції на валютному ринку, де гривня повільно здає позиції, спровоковані політичними подіями в країні. Так вважає президент Асоціації українських банків Анатолій Сугоняко. На його думку, в цьому випадку також спрацьовує «психологічний чинник». За оцінкою голови АУБ, каталізатором зростання невпевненості на ринку, що підштовхує зростання попиту на валюту, є «штучна політична криза, створена певними політичними силами, які проголосували за відставку уряду в період виборчої кампанії». І тут Сугоняко підтримує позицію Нацбанку, який не поспішає гасити волотильність (зміни курсу). «У тому, що Нацбанк не виходить із достатньою кількістю валюти для того, щоб задовольнити попит, також є здоровий глузд. Він полягає в тому, щоб не стимулювати та не розкручувати цей попит». При цьому членам АУБ рекомендовано підвищити взаємодію з клієнтами, щоб «повернути їх психологічно в нормальне русло, щоб зняти цей психологічний дискомфорт».
Утім, психологічні навантаження та нервові зриви загрожують цими днями не тільки клієнтам банків, а й урядовим чиновникам. «Ми пропрацювали вже 110 днів, і жодного разу не осоромилися з Національним банком», — сказав прем’єр-міністр Юрій Єхануров у інтерв’ю одному з журналів. Чи так це? Принаймні вслід за парламентаріями, які відправили міністрів у відставку, за псування їхніх нервів взялися й профспілки. Вони, схоже, зовсім не вважають минулий рік «вдалим роком» і вимагають від уряду збільшити розмір прожиткового мінімуму на 2006 року щонайменше вдвічі. Згідно з розрахунками фахівців Федерації профспілок, прожитковий мінімум уже сьогодні має становити щонайменше 734 грн., а не 483, як закладено в бюджеті 2006 року. Профспілки також вимагають негайного встановлення розміру мінімальної зарплати на рівні прожиткового мінімуму, введення наступних етапів тарифної сітки для працівників бюджетної сфери, оплати міністерствами боргів підприємствам за виконані ними держзамовлення, повернення боргів із зарплати та компенсації їх затримки. Профспілкові лідери стверджують, що в їхніх вимогах немає жодної політики і що це — лише «колективний трудовий спір, що стосується економічних вимог профспілок». Згідно з планом дій, прийнятим Федерацією профспілок, протягом січня лютого вона збираєтьсязвернутися до Міжнародної організації праці, а також проінформувати іноземні посольства про трудовий спір з урядом України. Через місяць, 22 лютого, відбудеться всеукраїнська конференція профспілок. «Якщо до цього часу ми всіх цих питань не вирішимо, то на цій конференції ухвалюватимуть рішення про страйк», — сказав один із лідерів Федерації Григорій Осовий. Ще одна загроза стабільності, що, як правило, веде громадян до пунктів продажу валюти. Пам’ятаєте назву відомої в минулому повісті «Алітет іде в гори»? Зараз українець у разі чого іде в долар...
Але Нацбанк постійно на варті. Як заявив днями виконавчий директор НБУ Ігор Шумило, за належного проведення економічної політики підстав для загострення ситуації немає. Він радить громадянам не нервувати та стриматися від покупки долара за завищеним курсом: «Я би порадив не хвилюватися. Ті, хто купує, програють». Повіримо?!
