Наразі майже всі вітчизняні ЗМІ розповідають про завершення суду над Юрієм Луценком, оцінюють справедливість/несправедливість вироку й прогнозують, що ж робитиме далі чинна влада зі своїми політичними супротивниками. Але майже ніхто не намагається подивитися на цю подію й на її ймовірні наслідки з дещо іншого, ніж зазвичай, ракурсу.
...У ніч із минулої п’ятниці на суботу, відразу після показу на Першому Національному й «Інтері» інтерв’ю Віктора Януковича, в якому той розповів про незламний поступ української демократії й правопорядку, у Києві було фактично знищено рештки скверу імені Василя Стуса. За офіційними даними, без дозвільних документів було спиляно 84 дерева; за свідченнями очевидців, упродовж ночі невідомі спиляли близько 90 тільки великих дерев, а на додачу — ще й 60 молодих деревець. Незадовго перед цим, 16лютого, цю частину скверу, розташованого на перетині проспектів Перемоги й академіка Палладіна, невідомі обнесли парканом. За даними прокуратури, йдеться про ділянку прощею 0,4 га, орендовану ПП «Енергоінкам Україна». Імовірно, саме ця фірма й замовила нищення скверу. А ще раніше, 2008 року, Київська міськдержадміністрація, очолювана тоді «космічним мером», дала компанії «ЕТРЕКС» дозвіл на знесення 147 дерев, 100 кв. м. порослі та 1540 кв. м газону. Іншими словами, саме тоді більшу частину скверу було вирубано — для будівництва ще одного торговельно-розважального комплексу. Але щось там було неправильно оформлено — й у березні 2009 року, після звернення фракції Віталія Кличка в Київраді, прокуратура столиці порушила кримінальну справу за фактом незаконного вирубування дерев. Утім, кримінальну справу порушено й зараз — як заявляє прокуратура, останніми діями «скверорубів» було завдано збитків державі на суму 120 тисяч гривень.
А тепер запитання до читачів: чим закінчаться перша й друга кримінальні справи і які покарання можуть чекати на винуватців першої й другої незаконної (і в чомусь навіть похмуро-символічної, бо ж сквер імені Василя Стуса) масової вирубки дерев у столичному сквері? Відповідь на це запитання фактично вже дав торік суддя Сергій Вовк (той самий, який вів процес Луценка), відпустивши на «випробувальний термін» чиновника, котрий отримав хабар у розмірі 140 тисяч гривень. Цей чиновник достатньо високого рангу домігся немалого хабара за видачу документів, які б засвідчували право власності на сільськогосподарську землю; як людина обережна й терта в бувальцях, він послав на зустріч із замовником свого представника, також чиновника, але нижчого рангу. Гроші було передано — і тут з’ясувалося, що всю цю справу відстежувала СБУ...
Так от, суддя Вовк вирішив, що представник головного підсудного (якого звинувачували в співучасті в злочині) — взагалі чистісінький янгол; він знати не знав, що міститься в переданій ним теці і в отриманому взамін — ясна річ, із дотриманням усіх правил конспірації — пакунку. Не знав і навіть не підозрював, що там 140 тисяч готівкою. А тому — невинний. Що ж до головного фігуранта, то суддя Вовк визнав: свідчень його провини достатньо. Чиновника було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України, йому визначено покарання — позбавлення волі строком на п’ять років із позбавленням права займати посади в органах влади, державного управління й місцевого самоврядування, правоохоронних органах строком на три роки з конфіскацією всього майна. І при цьому суддя застосував ст.75 Кримінального кодексу, на підставі якої звільнив чиновника від основного покарання (позбавлення волі) з випробувальним терміном три роки. Іншими словами, просидить цей чиновник десь тихенько призначений термін — і стане чистісіньким перед законом, і знову матиме змогу невтомно працювати в органах державної влади. А тепер порівняйте цю навколоюридичну гопакедію з тим, як суддя Вовк провів судовий процес Юрія Луценка, зокрема й його фінішну пряму...
Отже, навіть якщо буде доведено до фінішної прямої обидві кримінальні справи про вирубування дерев та інших зелених насаджень у столичному сквері імені Стуса, навіть якщо ці справи буде передано до суду і навіть якщо суд оперативно виконає свою роботу, годі сподіватися на належні вироки винуватцям. Бо ж вони, зважаючи на все, — «свої», «соціально близькі» для чинної влади. Інакше як би насмілилися ці фірми зачищати собі «життєвий простір» усупереч нормам законів? І як би насмілився суддя Вовк у той час, коли офіційно гучно проголошено боротьбу з хабарництвом і корупцією, виносити такий майже анекдотичний вирок, якби правила гри для «своїх» не були іншими, ніж для «чужих»? Отож максимум, на що можна тут сподіватися, — це те, що «вся суворість і невідворотність покарання» обмежиться якимись фінансовими стягненнями й незначними строками ув’язнення, які буде знівельовано «випробувальними термінами».
Тим часом, крім усього іншого, питання не тільки в тому, чи буде в Україні чесна влада і справедливе судочинство, а й у тому, чи матимуть кияни за цих обставин сквер імені Василя Стуса...
Ігор ЛУЦЕНКО, активіст громадського руху «Збережи Старий Київ»:
— Насправді, київська прокуратура переплутала. Це не сквер ім. Василя Стуса. Це ділянка, яка знаходиться буквально поряд (по діагоналі) зі сквером — на транспортній розв’язці. По документам на цій ділянці збираються будувати заправку. А фактично говорять про те, що там буде продуктовий магазин, дитячий майданчик і паркінг. В будь-якому разі, що б там не будували — це абсолютно недоречно з точки зору безпеки, не кажучи вже про порушення закону. З приводу цієї проблеми проводилися акції протесту, але ідеально було б, щоб ініціатори подали позов до суду, який має скасувати це абсолютно неправомірне рішення. Під такі об’єкти відводити ділянки не можна. Адже вона практично знаходиться в середині транспортної розв’язки. Все, що там буде будуватися буде перешкоджати транспортному руху. Ми були на місці за декілька днів до того, як відбулася вирубка, потім провели прес-конференцію. Тобто було достатньо інформації, щоб попередити вирубку дерев. Але не вдалося.
P.S. «День» скерував запити щодо ситуації про вирубування дерев у сквері Стуса для отримання коментарів у КМДА й ПП «Енергоінкам Україна» і повідомлятиме про дальшій розвиток подій.
