Грузино-російський конфлікт, що вибухнув на Кавказі, дав велику поживу для роздумів аналітикам та експертам. Деякі з них поквапилися заявити, що починається нова холодна війна. Інші кажуть про початок краху міжнародної системи, яка склалася після Другої світової війни, або новий етап протистояння між Заходом і Сходом. Але як показують події на Південному Кавказі після 8 серпня, ні Захід, ні Росія не хочуть повернення до холодної війни. Про це заявили лідери Європейського Союзу, які взяли активну участь у погашенні цього конфлікту, і завдяки Брюсселю 12 серпня між Росією та Грузією було підписано угоду про припинення вогню.
Про те, що в Росії та Заходу немає підстав для холодної війни, заявив перед учасниками дискусійного клубу «Валдай» в Сочі голова уряду РФ Володимир Путін. За його словами, Росія та США вже вичерпали ідеологічні протиріччя, проте можуть залишатися розбіжності у сфері геополітичних інтересів. «У нас немає основоположної бази для взаємної ворожнечі, навпаки — є багато спільних проблем», — сказав прем’єр-міністр.
Та схоже, що все ж 8 серпня 2008 року можна назвати миттю, коли чітко стала виявлятися невідповідність ціннісних координат Заходу й Росії. Причому це стало виявлятися на рівні як російської правлячої еліти, так і російського суспільства, яке черпає інформацію зі ЗМІ, контрольованих владними структурами.
Причому невідповідність координат виявляється в усьому: як щодо Косово, так і в тому, як має подаватися інформація про події на Кавказі. Путін висловив обурення різницею підходів Заходу до ситуації в Косово та Південній Осетії. «Не можна в Косово внаслідок корисливих інтересів класти в осному право нації на самовизначення, а у Грузії — принцип територіальної цілісності», — сказав він під час зустрічі з учасниками дискусійного клубу «Валдай». Російському прем’єру також не сподобалося те, як висвітлюються світовими ЗМІ події на Кавказі. «Мене ваше питання не дивує. Мене дивує інше. Наскільки потужною є пропагандистська машина Заходу. Це приголомшливо, дивовижно. Це у жодні ворота не лізе, але, тим не менше, пролізає», — заявив Путін.
Він знову підтвердив, що відповідь Росії на агресію Грузії проти Південної Осетії була адекватною, оскільки проти мирного населення грузинські війська застосовували важку артилерію. Та невже ж він не знає, що Південна Осетія — територія Грузії, і свого часу Росія підтвердила цілісність цієї країни.
Але найбільше дивує теза Путіна про те, що державам необхідно домовитися, «за якими правилами житимемо». «Якщо ми домовимося про спільні правила, це буде істотним елементом стабільності у світі», — заявив прем’єр. При цьому він додав, що жодна зі світових держав не в праві «поводитися, як римський імператор» на світовій арені. «Треба враховувати інтереси своїх партнерів. Ми таку роботу пропонуємо і до такої роботи готові», — заявив він. Але тоді чому Москва не враховує інтересів Тбілісі.
Невідповідність ціннісних координат виявилася на організованому вчора круглому столі на тему «Російсько-грузинський конфлікт. Причини та наслідки», організованому в Києві ТОВ «Українське юридичне товариство». Радник-посланник посольства Росії в Україні Всеволод Лоскутов підкреслив, що в резолюціях ЄС немає засудження Росії як агресора. Він також говорив про те, що реакція у світі на конфлікт на Південному Кавказі неоднозначна. Лоскутов навів слова Путіна, що Росія була «ініціатором припинення життєдіяльності СРСР», і вона не має жодного бажання й підстав робити замах на суверенітет колишніх республік СРСР. Російський дипломат також заявив про те, що Росія зацікавлена в тому, аби ЗМІ об’єктивно висвітлювали події на Кавказі. Автору довелося бачити репортажі про події на Південному Кавказі, які подавалися російським РТР, Euronews — французькою мовою та BBC — англійською. Якщо останні дотримувалися принципу об’єктивності, то цього зовсім не можна було сказати про РТР, який транслював пропаганду.
Дезинформацією і пропагандою називав повідомлення та репортажі російських ЗМІ посол Грузії Мераб Антадзе. Грузинський посол нагадав, що російсько-грузинський конфлікт почався не з 7 серпня 2008 року, а фактично після розпаду СРСР, і заморожені конфлікти виникли не без допомоги Росії. За словами Антадзе, свого часу Єльцин визнав відповідальність Росії за виникнення цих конфліктів.
Він вважає, що етнічні чистки як інструмент політики займають важливе місце у досягненні геополітичних цілей. Грузинський посол звернув увагу на невідповідність цінностей, які існують у світі, з цінностями, які пропагуються в Росії. «Це головна небезпека, з якою зіткнеться світ», — підкреслив Антадзе.
Він також наголосив на економічному аспекті, зазначивши, що через Тбілісі здійснюються транснаціональні проекти передачі транскавказьких енергоресурсів, які забезпечують диверсифікацію поставок енергоресурсів до Європи й інших країн і які фактично в майбутньому позбавляли Росію можливості використати цей дуже важливий та істотний чинник. Антадзе повідомив, що у діях Росії простежувалися спроби завдати авіаційних ударів по нафтопроводах у Грузії, аби вивести нафтотранспортну систему з ладу.
За допомогою ЄС удалося зупинити машину, яка рухалася на Тбілісі. І найголовніша проблема в тому, що Росія зовсім інакше інтерпретує досягнуті з допомогою ЄС угоди про припинення військових дій і врегулювання конфлікту. Грузинський посол звернув увагу на те, що в доповненій угоді, яка була підписана 8 вересня між Саркозі та Медведєвим, чітко вказуються місця дислокації російський військ.
Загалом, вважає Антадзе, процес урегулювання буде довгим. На його погляд, російська дипломатія діє у стилі радянської. Невиконанням угод Росія лише посилює врегулювання й охолоджує відносини з Євросоюзом. Окрім того, як визнав генеральний секретар ГУАМ Валерій Чечелашвілі, охолодження для Росії слід чекати в рамках Організації Чорноморського економічного співробітництва та Blackseafor. На його думку, дії Росії у Грузії, затоплення російським флотом катерів у порту Поті порушують заходи довіри в рамках цих організацій.
З іншого боку, ситуацією, що склалася, може і має скористатися Україна. Попри те, що грузино-російський конфлікт завдав великих збитків економіці Грузії, у Тбілісі вважають, що торгово-економічні відносини Грузії з Росією можуть бути повністю заміщені українським експортом. Як заявив генеральний секретар ГУАМ Валерій Чечелашвілі, Україна збереже свої провідні позиції торгового партнера Грузії і може зайняти або друге, або третє місце після Туреччини й Азербайджану. На його думку, позиція України буде ще більш посилена, позаяк ті невеликі торгово-економічні відносини, які були з Російською Федерацією, будуть повністю заміщені українським експортом.
Генсек ГУАМ повідомив, що на сьогоднішній день уже відновлено поромне сполучення морем Іллічівськ—Батумі, а також Іллічівськ—Поті. Також планується запустити рух курсом Керч—Поті, що дасть можливість збільшити наші торгово-економічні відносини до $1 млрд. Генсек ГУАМ також зазначив, що Грузія сподівається отримати допомогу від країн-донорів за підсумками конференції у Тбілісі, яка відбудеться наприкінці жовтня. Разом із тим він нагадав, що на сьогоднішній день Грузія отримала економічну допомогу від уряду США у розмірі $1 млрд., від ЄС — у розмірі 130 млн. євро та від України — у розмірі 100 млн. грн.
