Синоптики часто вживають вислів «характер погоди», маючи на увазі цілу складову природних факторів. З інших, не менш різноманітних, складається характер будь-якої людини. Наприклад, психологи виділяють такий тип акцентуації характеру (загострення певних рис), як лабільно-істероїдний. Мова йде про емоційних людей, настрій яких швидко змінюється, вони люблять бути в центрі уваги, а їхню поведінку важко передбачити навіть їм самим, до того ж багато речей вони можуть драматизувати і обов'язково знаходять публіку, яка стане свідком і співучасником всіх драм.
Звісно всі ці риси загострюються в певний критичний період — так само, як це зараз сталося з погодою і кліматом в Україні й світі після «пережитого» другого глобального потепління. Вище перелічені «жіночі» риси і реакції тепер будуть притаманні нашій погоді, причому — ні багато ні мало — аж 30 років: саме стільки триває, як стверджують фахівці, наступний «цикл стабілізації глобальної температури» на Землі. Але не обманюйтеся словом «стабілізація»: мова йде про постійність в природі й погоді наслідків глобального потепління, а це посухи, спеки, зливи, буревії, різкі перепади температури тощо. Що ж правда, тепер слово «стабілізація» набуває іншого забарвлення?
Про те, до яких погодних сюрпризів нам готуватися вже в найближчі місяці, як зміниться погода в Україні в найближчі десятиліття і, взагалі, про важливість науки кліматології в подальшому розвитку країни, розповідає доктор фізико-математичних наук, професор, начальник відділу кліматичних досліджень і довгострокових прогнозів погоди Українського науково-дослідного гідро-метерологічного інституту Вазіра МАРТАЗИНОВА.
— Пані Вазіро, то до яких погодних особливостей нам доведеться звикати?
— Найголовніше те, що клімат в наших широтах назавжди втратив стійкість. Якщо взяти навіть зовсім недалекий період — середину ХХ століття, то побачимо, що тоді в Україні не було в такій кількості стихійних явищ, як це є зараз, — сильних гроз, градів, снігопадів. Нині ми це маємо, причому — в усіх областях. Якщо порівняти температурний режим 60-річної давності з нинішнім, то в загальному він є на 2—3 градуси, а у січні-лютому — на 3—4 градуси вищий за норму. Наслідком такого глобального потепління є всі погодні аномалії, які ми сьогодні спостерігаємо в Україні й світі. Ці аномалії нині властиві всій Землі — на нашій кулі немає жодної спокійної точки. Для кліматологів цей період є дуже цікавим, оскільки ми можемо спостерігати, як змінюється клімат — раніше цього ми не могли робити.
— Хто більше вплинув на глобальне потепління — антропогенний фактор чи природній?
— Поки що кліматологи не готові «фільтрувати» причини, оскільки на формування клімату впливає все: і антропогенний фактор — людська діяльність, і космічне випромінювання. А взагалі наша Земля розвивається за певними циклами, тому й на ній все постійно змінюється, в тому числі й клімат. Це — закономірно. Був же в нас й льодовиковий період... Згідно з нашою теорією, починаючи з 1975 року на Землі було друге глобальне потепління, яке, за законами розвитку біосфери Землі, повинно було тривати 30 років. Грубо кажучи, наразі воно закінчилося. До того у світі відбувалося перше глобальне потепління — з 1911 р. по 40-і, після якого до середини 70-х теж спостерігалася стабілізація глобальної температури...
Очевидно, що протягом найближчих 30 років ми матимемо найрізноманітніші природні аномалії, причому за нашими дослідженнями, їхня кількість буде збільшуватися. Ми не втечемо від сильних снігопадів і морозів, злив, посух, вітрів. Єдине — в наших широтах не може бути ураганів, на відміну від США, де вони стануть нормою. Те, що до України ще не приходила сильна спека, — явище тимчасове. Справа в тому, що вже кілька років поспіль над Західною Європою утворюється область високого тиску (Італія, Іспанія, Греція, Болгарія), що спричиняє небувалу спеку й пожежі.
З кожним роком ця область високого тиску розширюється і рухається на схід — цього року сильна спека накрила Сербію. Тож в найближчі роки влітку в Україні теж може бути і спека, і засухи, і лісові пожежі. Нам треба остерігатися всього: і засух, і повеней, адже у нас є і Дніпро, і стихійні опади. Це велике щастя, що вони нас ще обминають, адже нинішні погодні умови мають багато тривожних моментів.
— А якими будуть зими — теплішими чи теж нестійкими?
— Зими будуть дуже аномальними. Маю на увазі — або дуже холодними і морозними з температурою до -30, або дуже теплими, як минула зима, коли вдень було +10 — +12. Але все ж таки ми очікуємо більше дуже холодних зим. Головна ж особливість майбутніх зим — що їх тепер буде дві (вже кілька років це у нас є). Так звана перша зима буде наступати приблизно в середині листопада і триватиме до середини грудня, на Новий рік буде тепло і без снігу, а потім — знову зима зі снігом. Загалом зими будуть затяжними. Якщо раніше лютий у нас вже був практично весняним місяцем, то з появою нових холодних зим лютий матиме характер на березня, а лютого — зі снігами і морозами. Яка ж буде найближча зима — поки що ніхто не може сказати, оскільки таких прогнозів ми не робили. А з того, що минула зима була теплою, не треба робити висновок, що ця буде холодною, — це не показник...
Наразі ми вже розробили детальний прогноз на два осінні місяці та серпень. Найперше треба сказати, що з 15 серпня у нас починається осінь — це особливості нового клімату. За великим рахунком, вона вже почалася — це ми бачимо по температурних показниках початку цього місяця. Таким же — холодним і дощовим — буде закінчення серпня і початок вересня (хочу, щоб школярі та їхні батьки знали, що на перший дзвінок падатиме дощ). Загалом же серпень буде дуже нестійким — з перепадами температури (окремі дні будуть жаркими, окремі нагадуватимуть осінь), с середньодобовою температурою у Києві +18 — +20 градусів, в Криму — +22, в Карпатах — +17. Очікуємо, що вересень також буде нестабільним — зі зниженнями температури, сонячними днями, дощами, хоча в середині місяця може бути ще дуже тепло. А ось у другій половині жовтня може бути різке похолодання — до мінуса вночі. Але все це ми ще будемо уточнювати. Однозначно скажу, що такої сухої та теплої осені, яка була торік, на цей раз не буде.
— Чи можете ви дати якісь рекомендації фермерам, робота яких дуже залежить від примх погоди?
— Найскладніше і найважливіше в період стабілізації — своєчасно складати довгострокові прогнози на кілька місяців наперед. Адже в таких погодних реаліях, в яких ми живемо і ще будемо жити, дуже важливо запланувати наперед, що садити, а чого — ні, щоб уникнути втрат. У Європі це з успіхом робиться і називається «прогноз погоди з перших рук». В Україні ж довгостроковий прогноз в країні ми передаємо Укргідрометцентру. Крім того, ми робимо прогноз по Європі — його в нас заказує нідерландська фірма, яка розсилає його бажаючим країнам. Треба зазначити, що прогноз погоди з України — один iз кращих у світі. Взагалі довгостроковий прогноз — це довга і складна робота, яка потребує техніки і багатьох фахівців: один вивчає вітер, інший — опади, третій — температуру, ще хтось — архівні дані й так далі. Звісно, ця робота відповідно ціниться. Тому «на потоці» (на індивідуальне замовлення) в Україні вона не практикується — фермери їх не замовляють, та ми й не «потягнули» б багато замовлень. Причина банальна. Нам потрібна допомога держави — кадрова і фінансова — щоб наша служба укріпилася і розширилася.
— Можете щось порадити людям — як адаптуватися до нових погодних умов?
— На здоров'я людей найбільше впливають перепади температури. Згадайте лише минулий травень: ми зафіксували перепади від 0 до +32 за один місяць! Це при тому, що норма перепадів — в межах 13 градусів. І така «чехарда» — в кожному місяці. Але найстрашніші перепади — взимку. Приміром, минулого січня були температурні скачки від +10 вдень до -15 вночі. Перепад у 25 градусів дає дуже велике навантаження на серце. Думаю, що роботу з адаптації сердечників до нового клімату повинно взяти на себе Міністерство охорони здоров'я, хоча, якщо в біосфері відбуваються стійкі тривалі процеси, людський організм пристосовується, як і вся природа.
