Іван Мазепа — один із найславетніших українців усіх часів. Навіть історики й митці, налаштовані з політичних міркувань щодо знаменитого гетьмана відверто вороже (яскравий приклад — Пушкін та його поема «Полтава») змушені були визнати масштаби цієї особистості; борців же за незалежність України постать Івана Степановича надихала і в ХІХ, і в ХХ століттях. Недарма на російському імперському жаргоні поняття «мазепинець» фактично означало «прихильник державної самостійності України».
Портрет Мазепи, поза сумнівом, не можна створювати в примітивних чорно-білих тонах — не такою була ця людина. І головне — цей портрет ще далеко не є завершеним, адже, по суті, тільки розпочинається аналіз зробленого Мазепою внеску в українське державотворення, культурне й духовне життя. Так само, до речі, як і об’єктивний, жорсткий аналіз причин його поразки. А все це є вкрай необхідним для розв’язання сьогоднішніх проблем нашої держави.
Ось чому Міжнародна наукова конференція «Іван Мазепа та його доба: історія, культура, національна пам’ять», яка відбудеться 15—17 жовтня 2008 р. у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (відкриття конференції — 15 жовтня об 11.00) за участю таких шанованих фахівців, як президент НАУКМА Сергій Квіт, почесний президент Могилянки професор В’ячеслав Брюховецький, академік НАН України Валерій Смолій, доктор історичних наук Тарас Чухліб, відомий російський історик Тетяна Таїрова-Яковлєва, шведський вчений Крістіан Вернер, польський науковець Тереза Хінчевська-Геннель, безперечно, заслуговує на увагу кожного небайдужого до суспільних проблем українця. Докладний звіт про роботу конференції читайте в найближчих номерах «Дня».
“У 2008—2009 роках в Україні відзначатиметься ціла низка пам’ятних та ювілейних дат. Зокрема, 300-річчя воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи, українсько-шведського союзу, оборони Батурина, Полтавської битви. Всі ці події стали ключовими в історичному розвитку не тільки українського, а й інших народів, справили потужний вплив і на багато століть визначили хід політичного розвитку країн усієї Центрально-Східної Європи.
Вперше в історії нашого народу в незалежній Українській державі нам випала доля осмислити значення і Батурина, і Полтави. Осмислити з позицій власної історичної самооцінки. Ми отримали унікальну можливість остаточно й незворотно утвердити нашу Українську державу, наповнити її сутність національною культурою та правдивою історією.
У вересні 2008 р. у Національному музеї історії України відбулася презентація відреставрованого прапора гетьмана Івана Мазепи (1686—1688 рр.), яка стала одним із важливих заходів історико-культурного відродження національного масштабу. Глибоко символічно, що її здійснено у рік 300-річчя воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи. Гетьмана, який, за словами Вольтера, показав, що «Україна завжди прагнула бути вільною». Реставрацією гетьманського клейнода та урочистим відкриттям виставки «Україна — Швеція на перехрестях історії (XVII—XVIII ст.), яке відбулося 1 жовтня 2008 р., було покладено початок низці громадських заходів та акцій щодо вшанування великого гетьмана, який ідею незалежної України зробив непоборною.
Звертаємося до учасників міжнародної конференції з проханням підтримати ініціативу щодо проголошення 2009 р. Роком гетьмана Івана Мазепи. Цим кроком патріотична, національно-свідома українська громадськість засвідчила б належну пошану гетьману — Творцеві нової України, квітучої, високоосвіченої і високодуховної, що зросла з руїни за 22 роки його гетьманського урядування. У цьому також вбачаємо спадкоємність, солідарність та вшанування усіх поколінь борців за Незалежну Соборну Українську Державу.“
