В Україні народжуються здоровими лише 25% немовлят. При цьому, як показали останні дослідження Академії педагогічних наук України, абсолютно здоровими зі школи виходять лише близько 10% підлітків. Після армії та навчання у вищих навчальних закладах це число зменшується ще ледве не на половину.
Коли медики та психологи підійшли до проблеми серйозніше, виявилося, що 80% українських шкіл не відповідають санітарно-гігієнічним нормам і мимоволі калічать дітей. Більше нiж половина загальноосвітніх навчальних закладів, особливо в містах, переповнені учнями. Але навіть у нормально укомплектованих класах часто дуже тісно і темно для дітей. Годі говорити про гаряче харчування, спальні для молодшої школи, ігрові кімнати, обладнання для груп продовженого дня — ці обов'язкові елементи шкільного побуту є хіба що в третині українських шкіл.
За словами віце-президента Академії педагогічних наук України Олександра Савченка, гігієнічний режим перебування в школі не відповідає нормам. Ефективність навчання у школах підмінили інтенсивністю. В результаті спільними для всіх без винятку школярів є хронічне перевантаження і втома. Гірше за все першокласникам: як показує офіційна медична статистика, у шість (і навіть у сім) років до школи та інтенсивного навчання готові трохи більше половини дошкільнят. Невибіркові набори до першого класу призводять до того, що непідготовлена дитина починає відставати і опиняється поза навчальним процесом, стаючи двієчником та ізгоєм. Але навіть ті, хто готовий до навчання, мають слабкі резерви, часто важко переносять навантаження, запропоновані навчальними планами.
«Навчальний день у школах дедалі більше зводиться до монотонного сидіння за партою, — говорить Олександра Яківна. — При величезній кількості дисциплін і довготривалому навчальному дні дитині, особливо в молодшій школі, не пропонують змінювати види діяльності — їм просто ніколи активно рухатися».
У результаті природжені вади розвиваються і перетворюються на хвороби. Головним чином страждають опорно-рухова система та осанка, зір, дихальні шляхи, ендокринна система. Педагоги та медики відзначають, що нормальне для України навчальне навантаження перевищує допустиме на 1—3 години. Таким чином, дитина змушена працювати в школі по 9—10 годин, а потім ще займатися вдома! Для українських п'ятикласників уже стали традиційними шості, сьомі та восьмі уроки — у десять років дитина вивчає 17— 18 різних предметів. Піклуватися про здоров'я школярів справді ніколи.
При цьому в абсолютній більшості шкіл немає медичних працівників. Якщо на уроці дитині стало погано, її відпустять додому, в крайньому випадку — викличуть «швидку». Але ще 10—15 років тому в більшості шкіл були мінімальні медичні служби, медсестри та педіатри, які могли передбачити ускладнення і вжити необхідних профілактичних заходів. Зараз діти потрапляють до лікарів уже хворими.
Крім того, існує й сумна статистика нездорового способу життя підлітків. За даними Інституту гігієни та медичної екології, у Києві школярі починають палити в середньому у 10 років, у Львові — в дев'ять (!), у сільській місцевості — в 11—12. Більшість порушень, зокрема зниження гостроти зору, сповільнений ріст, нервові та ендокринні відхилення, хвороби травного тракту тісно корелюють з палінням. Такі відхилення є у 75% новонароджених, а з вживанням нікотину або алкоголю в бiльш пізньому віці — активізуються.
Здоров'я нації багато в чому визначається спадковістю. Єдину ефективну програму генетичного розвитку в Україні закрили через недостатнiсть фінансування. За словами директора Інституту гігієни та медичної екології Андрія Сердюка, в рамках цієї програми відстежували можливі генетичні відхилення ембріонів ще на стадії планування сім'ї. Завдяки цим дослідженням, останніми роками в Україні значно знизилася народжуваність дітей з вадами розвитку, було збережено тисячі життів — тільки в Києві минулого року народилося понад триста здорових малюків. Але й незадовільним стан свого здоров'я назвали понад 38% опитаних підлітків та студентів.
Як допомогти горю, вчителі та лікарі не знають, а готових рецептів немає. Підходити до здоров'я наступного покоління треба з усіх боків відразу, при цьому не скидаючи з рахунків, що світогляд і запас сил у дорослих та дітей абсолютно різні. Поки діти залежать від дорослих, саме дорослі повинні налаштувати свій світ на дитячу хвилю.
