Учора практично весь український політикум обговорював затримання голови Донецької обласної ради Бориса Колесникова. У парламенті день почався, як це нерідко траплялось до президентських виборів, із блокування трибуни. Заблокували її представники фракції «Регіони України», СДПУ(О), а також — депутатської групи «Демократична Україна», які зажадали негайно звільнити Колесникова та покарати винних у його затриманні. При цьому саме затримання назвали «свідомо заздалегідь спланованою провокацією проти Партії регіонів». Унаслідок нетривалих переговорів досягли домовленості з іншою частиною залу про те, щоб до обіду запросити до парламенту для пояснень із приводу затримання Колесникова Генерального прокурора Святослава Піскуна, а також міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. За що депутати проголосували в складі понад 300 осіб.
«Силовики» у призначений термін до залу з’явилися, проте з висуненими «Регіонами України» обвинуваченнями в політичному переслідуванні своїх активістів не погодилися та поводилися наступально. Кримінальну справу стосовно голови Донецької облради Бориса Колесникова порушила Генеральна прокуратура за здирництво, заявив із трибуни парламенту Генпрокурор Святослав Піскун. «25 березня заступник Генерального прокурора порушив кримінальну справу стосовно голови Донецької облради Колесникова за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 189 Кримінального кодексу — вимагання передачі чужого майна або права на майно посадовою особою з використанням службового становища з погрозою вбивства, що спричинило матеріальні збитки в особливо великих розмірах», — пояснив Піскун. Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, виступаючи перед депутатами, у ще категоричнішій формі відкинув політичні мотиви. «Яка політика? Це справжній бандитизм! Встановлено, що це суто кримінальна справа», — сказав міністр. Луценко при цьому запевнив, що всі процесуальні дії МВС «абсолютно чітко відповідали українському законодавству». Крім того, Юрій Луценко заявив про те, що в рамках розслідування справи Колесникова очікуються затримання, серед яких будуть «інші досить відомі люди». Коментуючи заяву депутатів від опозиції про те, що справа Бориса Колесникова є політичним переслідуванням, Юрій Луценко назвав подібні заяви атакою на правоохоронні органи. Зі слів Луценка, він має «абсолютну свободу дій стосовно злочинців: Президент України жодного разу мені не зателефонував, жодного разу не сказав «Стоп», жодного разу не сказав «Фас», — сказав міністр.
Таким чином, думки щодо цієї справи представників нової влади — в особі правоохоронних органів і нової опозиції — насамперед в особі однопартійців затриманого Бориса Колесникова, який є, до речі, ще й керівником донецької обласної організації Партії регіонів, кардинально розійшлися. Так само, як це бувало у випадках, коли об’єктами дій правоохоронних органів ставали відомі фігури з опозиції часів президентства Леоніда Кучми.
Президент Ющенко, який у момент резонансного затримання перебував за кордоном — із візитом у США, — заявив про свою необізнаність у справі, але обіцяв, що, звільнившись, зв’яжеться з Генпрокурором і дізнається про всі обставини. Віктор Ющенко при цьому наголосив, що він і його команда боротимуться з фактами порушення закону, корупції та хабарництва, які «принижують Україну як державу, хоч би ким ти був», зазначивши, що влада, яку він очолює, «політичними переслідуваннями не займатиметься». Важливою в цій ситуації є позиція омбудсмана. Вона виявилася не на користь дій влади. На думку Уповноваженого Верховної Ради з питань прав людини Ніни Карпачової, мотивованих підстав для затримання Колесникова немає, ті дії, які інкримінує Колесникову Головне слідче управління МВС України — вимагання акцій одного з підприємств, що нібито було скоєне ще в 2002 році, не потребувало обрання запобіжного заходу, пов’язаного з позбавленням волі.
Отже, що ж ми маємо в підсумку? Правоохоронні органи затримали людину, яка не просто належить до тих, хто програв на виборах. Борис Колесников є найближчим сподвижником найвпливовішого бізнесмена Донбасу Рината Ахметова. Політично затримання Колесникова має вигляд попередження самому «хазяїну Донбасу». Якщо пригадати про «Криворіжсталь» і «Динамо», то можна констатувати, що фронт наступу нової влади проти бізнесу, пов’язаного з владою старою, замкнувся. І в пов’язаних із цим бізнесом тепер уже точно опозиційних сил не залишається іншого вибору, крім як захищатися. Вони й не збираються опускати руки. Захищати свого голову до Києва учора вирушили два десятки депутатів Донецької облради, на захист Колесникова виступили голови облрад низки сусідніх областей. Екс-кандидат на посаду президента, висуванець Партії регіонів Віктор Янукович заявляє, що справа Колесникова згуртує лави його прибічників. Крім того, новій опозиції в парламенті вдалося домогтися рішення Верховної Ради про повторне заслуховування силовиків сьогодні об 11-й ранку. Поки ще складно гадати, як далеко може зайти ця боротьба та як довго вона триватиме. Але очевидно, що успіх влади в ній вельми залежатиме від того, чи зможуть правоохоронні органи довести провину Колесникова й інших потенційних затриманих, яких анонсував Луценко, переконливо та винятково законними методами. Тобто від професіоналізму правоохоронців. Який, як правило, завжди, на жаль, шкутильгав.
Ігор ШКІРЯ, фракція «Регіони України»:
— Однозначно в справі присутній політичний контекст. Помітне бажання скомпрометувати Партію регіонів, людей, які її очолюють, підтвердивши тезу про «стару бандитську владу». Я думаю, що для цього будуть робитися й інші речі, затримка Бориса Колесникова — крок не останній. Але ми будемо цьому жорстко протистояти. Тобто ми не мовчатимемо.
Леонід КРАВЧУК, фракція СДПУ(О):
— Починати новій владі з таких речей, як події навколо київського «Динамо», одеський суд, переслідування членів партій, які на виборах підтримували іншого кандидата, наприклад активістів СДПУ(О), затримання Колесникова — це однозначно її, владу, не прикрашає. І не утверджує у свідомості людей переконання, що влада буде діяти за законом. Я думаю, що подібні події дуже серйозно похитнуть віру в нинішню владну команду навіть у тих, хто підтримував її на президентських виборах. До таких питань, як затримка людей, треба підходити дуже виважено, тим більше — людей подібного рангу. Я не знаю справи в деталях, однак можу констатувати, що резонанс буде дуже складний і не на користь сьогоднішньої влади. Про що засвідчило голосування в парламенті за запрошення для пояснень Генпрокурора — 317 — «за». На Майдані люди повірили, що віднині ми будемо жити за законом. Не можна ж так швидко і брутально руйнувати цю віру!
Борис ОЛІЙНИК, позафракційний:
— Мені може подобатись чи не подобатись той же Колесников, але затримувати людей без певних законних рішень ніхто не має права. Допускаю, що «верхи» не знають, що робить середня ланка. Стосовно ж моєї особистої думки з приводу Колесникова, то мушу зауважити, що пропаганда сепаратизму — другий гріх після зради Вітчизни.
Йосип ВІНСЬКИЙ, фракція СПУ:
— Щодня в Україні затримуються тисячі людей. Як відомо, у спадок нам дісталася поліцейська держава, в якій створений репресивний апарат, який має завдання затримувати людей та садити їх до в’язниці. Що стосується Колесникова, я звичайно, розумію, що питання не в тому, що затримали громадянина Колесникова, а в тому, що затримали голову обласної ради. І безумовно, ті, хто затримував, повинні були розуміти, що подібне затримання має політичний підтекст і за ним можуть послідувати відповідні акції зі звинуваченнями влади у політичному переслідуванні. То ж Верховна Рада абсолютно правильно поступила, запросивши Генпрокурора та міністра внутрішніх справ для дачі публічних пояснень щодо мотивів затримки Колесникова. Якщо ці мотиви кримінальні — хай сидить, якщо політичні — треба випустити. Вихід із ситуації з Колесниковим — тільки судовий. Чи є загроза збурення суспільно-політичної ситуації в Донецькому регіоні? Не думаю. Не повірю, що Донецьк так любить Бориса Колесникова.
Ігор ШАРОВ, депутатська група «Демократична Україна»:
— До Б. Колесникова шiсть годин не пускали адвоката. Як показало сьогоднішнє засідання, і зокрема виступ Ніни Карпачової, обґрунтованих мотивів для затримки Колесникова не було. Симптоматично, що затримання Б. Колесникова відбулося, коли перша особа держави, Президент України Віктор Ющенко, знаходився за кордоном — в США. Дуже нагадує практику минулих часів. Адже важко повірити, щоб затримання посадовця такого рангу могло відбуватися без відома Президента. І в цьому сенсі справа виглядає як політичне замовлення — і спосіб, в який було затримано Колесникова, і загальна атмосфера навколо неї. То ж ми побоюємося, що маємо справу з розправою над політичними опонентами, з приводу чого залишається лише згадувати численні обіцянки Президента Віктора Ющенка нічого подібного не робити. Гадаю, що тепер запопадливі чиновники на місцях запросто підуть ще далі у своїх намаганнях знищити політичних конкурентів під виглядом боротьби з криміналітетом, зорганізувавши в канун виборів 2006 року тотальний переділ бізнесу та ЗМІ. Втім, сподіваюсь, ця справа не залишиться поза увагою суспільства. На місці влади я б діяв в подібній ситуації обережніше. Адже Донбас, як відомо, — це регіон, який готовий захищати своїх лiдерiв.
Юрій КОСТЕНКО, фракція УНП:
— Президент обіцяв боротися із корупцією, встановлювати законність в Україні. Якщо дуже коротко, я думаю, що це є перші кроки в цьому напрямку. Але принциповим є питання, на якій підставі затримали Колесникова. Чи у зв’язку з розпалюванням сепаратизму, чи на підставі інших причин. А поки я не знаю, чому почали саме з пана Колесникова, а не з інших, значно більш відомих політичних лідерів, які сприяли тому, щоб в Сєверодонецьку зібрався відомий форум, де намагалися розчленувати Україну. Чи є тут політика? Ніхто не каже, що ця затримка відбулася без політики. Звичайно, це політика, і дуже велика політика. Але перш ніж робити остаточні висновки, варто ретельно вивчити юридичну сторону справи.
