Я завжди із задоволенням читаю Володимира Здоровегу. Він не тільки навчив мистецтва журналістики мою дружину, яка, у свою чергу, навчила цьому мене; він — один із левів Галичини, землі, яку покійний Іван Лисяк-Рудницький, який також був моїм другом, назвав «хребтом України». Петлюра також визнавав, що об’єднання Західної та Східної України дозволить європейській Галичині допомогти євразійській Наддніпрянській Україні увійти до Європи. Акт Злуки від 22 січня 1919 року був приурочений до річниці Четвертого універсалу української Центральної Ради, що проголосив незалежність України від Росії. По суті, це було спробою скоректувати попередній, Третій універсал, який особисто я вважаю одним із найбезрозсудніших кроків у політичній історії України. Його суть полягала у створенні Української народної республіки, яка, не будучи відокремленою від Росії, мала намір закликати бурято-монголів та інші національні меншини врятувати Росію від російських більшовиків і створити об’єднаний уряд із представників усіх соціалістичних партій, який керував би Росією як федерацією. Звісно, все, що з цього вийшло, був Конгрес національностей, який обрав президентом Михайла Грушевського та накликав на Київ гнів ленінських червоноармійців, які стріляли на вулицях у будь-кого, хто говорив українською. Галичина завжди говорила, що Україні не врятувати Росію, але вона може врятувати сама себе.
Акт злуки не привів до справжнього об’єднання України, оскільки урбанізоване суспільство Західної України було різноріднішим і не обрало соціалістичного уряду, в той час як у Східній Україні важко було знайти українця, який не був би соціалістом. Соціалізм — далеко не проста ідеологія, але я підозрюю, що коли всі навколо — соціалісти, це показник спрощеного погляду на світ, у якому всім нічого втрачати. Однак професор Здоровега сказав, що Західна Україна не може собі уявити Україну без Києва. Особисто я не можу собі уявити Україну без старого Львова. До речі, на випадок, якщо шановному професору це буде цікаво, там є кілька непоганих піцерій. І я, і моя дружина дуже його любимо. А Україна — це люди, а не земля.
