Від самої України значною мірою залежить отримання Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) у грудні цього року на засіданні міністрів закордонних справ країн-членів Альянсу. Й це спричиняє негативне сприйняття скептиками вступу України до НАТО — Францією і Німеччиною — неадекватних дій Росії на Кавказі.
Так вважають польські урядовці та експерти, які під час зустрічей із групою українських журналістів наголошували на тому, що після подій на Кавказі зросли шанси України отримати ПДЧ. Зокрема, доктор Олаф Осіц з Європейського аналітичного центру НАТОЛІН у Варшаві зазначив, що Україні було б легше вступити до НАТО, якби серед українських політичних еліт була згода щодо євроатлантичної інтеграції та громадська підтримка членства в Альянсі. При цьому він додав, що багато залежить від еволюції позиції Німеччини та Франції, а також від того, яку оцінку зробить Захід щодо дій президента Грузії Михаїла Саакашвілі під час грузино-російського конфлікту.
«Якщо переможе думка Росії, що цей конфлікт спровокував Саакашвілі, то це погіршить не лише шанси Грузії отримати ПДЧ, але й виникне питання, чи утримається він при владі? А оскільки Україна та Грузія фактично перебувають у зв’язці, то це також погіршить шанси України отримати ПДЧ», — вважає експерт.
З іншого боку він наголошує, що конфлікт на Кавказі змінив контекст, у якому розглядаються євроатлантичні прагнення України провідними країнами ЄС — Францією та Німеччиною. При цьому позиція Парижа відзначається двома факторами. Франція скептично відноситься до приєднання України і Грузії до НАТО, побоюючись, що це загострить конфлікт ЄС з Росією. А чим гостріший конфлікт, тим важче структурам ЄС буде діяти на цих територіях. Фактично йдеться про температуру відносин, пояснює логіку дій Парижа доктор Осіц. Якщо Україна вступає в НАТО, температура зростає. Якщо Україна вступає до ЄС, температура — падає. Крім цього, для Франції важливі амбіції, які стосуються зростання впливу ЄС у регіоні. Конкуренція за вплив між структурами ЄС і НАТО як атлантичною структурою почалася в 90-х роках.
У контексті НАТО, отримання Україною ПДЧ у грудні фактично залежить від Німеччини, яка ще не визначилась. Але як відзначають польські експерти, Меркель дуже не сподобались дії Росії в Грузії та визнання Москвою Абхазії та Південної Осетії.
На думку Осіца, свідченням еволюції Німеччини є виступ Меркель у Таллінні. Польські експерти і урядовці звертають увагу на те, що зі свого боку Україна має подати чіткий сигнал про бажання отримати ПДЧ. При цьому, зазначив Осіц, немає значення, якою буде коаліція в Україні. «НАТО ніколи не піде на ризик зазнати провалу з Україною. Хоче бути певним, що наміри української влади не зміняться за зміною коаліції», — наголосив експерт центру НАТОЛІН.
Польські експерти і урядовці відзначали у розмовах з українськими журналістами, що надання Україні ПДЧ буде політичним рішенням, як це було в попередні хвилі розширення НАТО.
Про це наголошував заступник директора департаменту Східної політики МЗС Польщі Маріуш Машкєвіч. Він нагадав, що саме з політичних, а не оборонних міркувань ухвалювалось рішення щодо прийняття до НАТО Польщі, Угорщини, Чехії та країн Прибалтики. «Ми повинні переконати партнерів по НАТО, що крок з надання Україні ПДЧ потрібно зробити в грудні», — наголосив Машкєвіч. Тим часом керівник польсько-української парламентської групи Томаш Ленц звернув увагу на те, що в Україні на противагу країнам Центральної та Східної Європи не змінилась ментальність щодо НАТО і досі Альянс переважно сприймається як ворог, а українські політики стали заручниками громадської думки. Стосовно перспектив членства України в ЄС польські експерти і урядовці єдині в тому, що процес вступу забере багато часу.
Водночас вони наголошують на тому, що Україні не потрібно багато говорити про перспективу чи чекати сигналу з Брюсселя, а робити все, щоб крок за кроком наближатися до ЄС. Як зазначив Машкєвіч, для України важливіше мати безвізовий режим, зону вільної торгівлі, здійснювати економічні реформи, щоб непомітно стати членом ЄС. Він також звернув увагу на такий фактор як державне будівництво. За його словами події на Кавказі продемонстрували слабкість Грузії як держави у плані функціонування.
Відтак польський урядовець вважає, що Польща в рамках східного партнерства намагатиметься зробити все, щоб Україна стала сильною державою. У приватних розмовах польські експерти визнали, що серед урядовців з’являється втома від України, яка викликала тим, що в Україні багато говориться, але не робиться нічого.
Тому, мабуть, українським урядовцям і політикам потрібно прислухатись голосів своїх партнерів у ЄС і НАТО, щоб ділом, а не на словах доводити відданість курсу на інтеграцію в європейські та атлантичні структури.
