Потеплення у відносинах між Грузією й Росією поки що не настало. Таким був підсумок переговорів у Москві голів зовнішньополітичних відомств обох країн Сергія Лаврова й Гела Бежуашвілі. Прогресом можна назвати те, що це була перша зустріч на найвищому рівні після того, як з кінця вересня погіршення російсько-грузинських відносин досягло свого піку за останні роки. Примітно й те, що російський і грузинський міністри зустрілися в рамках засідання Ради міністрів закордонних справ організації Чорноморського економічного співробітництва.
Безпосередньо міністри стримано коментували цю зустріч. «Зустріч була корисною», — повідомив Бежуашвілі за підсумками переговорів. За його словами, під час півторагодинної бесіди сторони обговорили «всі болючі питання» двосторонніх відносин. «Складна була бесіда, але хочу сказати й висловити надію, що російська сторона зрозуміла й ми дали їм зрозуміти, що в нас наболіло в двосторонніх відносинах, і не лише в нас. Ті методи, за допомогою яких ми протистоїмо один одному, не прийнятні», — заявив Бежуашвілі у своїх коротких коментарях грузинським журналістам.
А відповідаючи на запитання, чи можна вважати цю зустріч потеплінням у російсько-грузинських відносинах, він відповів, що «будь-яку зустріч можна вважати потеплінням у відносинах». Грузинський міністр також висловив надію на те, що сторони зможуть повернути ситуацію в нормальне русло.
На це його російський колега відповів стисло: «Подивимося». За повідомленнями ЗМІ, під час переговорів Лавров роз’яснив Бежуашвілі умови Росії щодо нормалізації відносин із Грузією. «З російської сторони вкотре було детально роз’яснено, на яких умовах російсько-грузинські відносини могли б повернутися в нормальне русло», — йдеться в інформаційному повідомленні МЗС Росії, але умови не конкретизуються.
Однак напередодні цієї зустрічі позицію Росії щодо регулювання конфлікту роз’яснив секретар Ради безпеки Росії Ігор Іванов. Він заявив, що тертя в двосторонніх відносинах виникли у результаті «політики грузинського керівництва». Коментуючи візит Бежуашвілі до Москви, Іванов сказав, що такого роду взаємодія не може розв’язати існуючих проблем. За словами Іванова, поліпшенню відносин між Росією й Грузією могли б сприяти виведення грузинських «військ» із верхньої частини Кодорської ущелини, невеликої підконтрольної Грузії території в грузинському регіоні Абхазії, який відколовся, й підписання угод про мирне врегулювання суперечок між Тбілісі й сепаратистською владою Південної Осетії та Абхазії.
Напередодні зустрічі з російським міністром, Бежуашвілі в інтерв’ю британській ВВС розповів про своє бачення приведення грузинсько-російських відносин у нормальне русло. Грузинський міністр заявив, що хотів би бачити Росію партнером і лідером на пострадянському просторі. Водночас він не хотів би, щоб Москва продовжувала політику тиску на своїх сусідів. Міністр зауважив, що вважає своєю метою поновлення діалогу, також пріоритетом для нього є скасування введених Москвою проти Грузії економічних санкцій. Він закликав Росію відмовитися від тактики погроз і залякування й запевнив, що прозахідний курс влади Грузії зовсім не означає її антиросійської спрямованості.
«Яку Грузію ви б хотіли бачити біля своїх кордонів? На мій погляд, Росія має хотіти бачити єдину, сильну, демократичну, прозору й передбачувану Грузію», — сказав він. «Це пішло б на користь Росії, якщо в неї буде саме такий сусід, а не слабка, роз’єднана країна, яка є джерелом різноманітних проблем», — додав він. При цьому Бежуашвілі зазначив, якщо до намірів Росії входить роздроблення Грузії, то він не вбачає можливості створення партнерства між двома країнами.
Багато експертів до зустрічі міністрів закордонних справ Грузії й Росії прогнозували, що найближчим часом не варто очікувати на прорив у двосторонніх відносинах. Сигналом для цього стало розповсюджене російськими інформагентствами повідомлення з посиланням на Кремль, що президент Володимир Путін відмовився від зустрічі з міністром закордонних справ Грузії під час перебування Бежуашвілі в Москві. Як відомо, вся політика в Росії робиться Кремлем та його господарем. Тому бажання Грузії є зрозумілим, щоб зустрілися президенти Грузії та Росії. Грузинська сторона сподівається, що така зустріч на найвищому рівні відбудеться 28 листопада під час саміту СНД у Мінську.
Тим часом, очевидно, намагаючись домогтися від Грузії більшої поступливості, Росія використала ще один козир — енергетичний. Наступного дня після переговорів голів зовнішньополітичних відомств двох країн російський монополіст ВАТ «Газпром» оголосив про намір підняти ціну на газ для Грузії в 2007 році до $230 за тис. кубометрів з $110 за тис. кубометрів у 2006 році. Оскільки очікувані поставки газу в Грузію мають становити 2 млрд. кубометрів, то Тбілісі доведеться наступного року сплатити за блакитне паливо $460 млн.
Проте наскільки ефективним виявиться останній, прогнозований хід Росії, стане зрозуміло найближчим часом. Поки що реакції Грузії на російську газову пропозицію не було.
