Мінфін розпочинає побудову нової піраміди запозичень, закладаючи до її основи, вочевидь для більшої стійкості, шість принципів нової концепції. Перший з них — принцип прогнозування, за словами В.Лісовенка, включає, зокрема, аналіз макроекономічної ситуації і фіскальної політики, а також визначення доречності випуску державних цінних паперів. Але оскільки йдеться про графік аукціонів, то цілком можливо припустити, що аналіз завершено і підтверджено доречність ОВДП нового покоління.
Інші принципи, серед яких також випуск довгострокових інструментів, у т.ч. й для кредиторів, створення інституту маркет-мейкерів, світові стандарти і прозорість, що, вочевидь, доведеться реалізовувати.
Між тим, як відомо, сумний кінець «піраміди-1» не додав довіри державі, яка збирається ще раз вернутися до банків і навіть до пересічних громадян з протягнутою рукою. Тому «День» вирішив запитати у пана Лісовенка про головне: як держава збирається повертати втрачену довіру? На жаль, спочатку Віталій Васильович розмовляв по «десятці» (урядовий зв’язок. — Авт. ), а потім, як завжди, почалася нарада.
Замість мінфінівця «Дню» відповідають банкіри.
Вадим ЧАНКIН, заступник голови правління банку «Фінанси і кредит»:
— Звісно ж до нових ОВДП банкіри ставляться з упередженням і недовірою. 30 червня з’їзд банкірів, і там, вочевидь, всебічно оцінять ситуацію. Але зрозуміло, що минулого разу банки (це однозначно) обдурили. Так що зараз ми навряд чи з оптимізмом кинемося у вир. Хоча, звісно, у банків бувають періоди надмірної ліквідності і в ці моменти вони користуватимуться інструментами, що їм пропонують, але лише на короткий термін. А на довготривалий термін сьогодні мало хто погодиться. Дещо інша ситуація в роботі держави з населенням. Вонo сьогодні, можливо, дещо більше довірливе, ніж банки. Можливо, хтось і купуватиме. Але минулого разу суттєво постраждали й ті, й інші. Так що, я думаю, з реалізацією цих програм будуть значні ускладнення. Доведеться витратити чимало пропагандистських зусиль.
Ігор ФРАНЦЕВИЧ, голова правління «Райффайзенбанк Україна»:
— Я думаю, що певний попит у банків буде, хоча назвати його ажіотажем не можна. Але потихеньку втягуватимуться. Є готовність ще раз перевірити уряд. Інвестуватимуть невеликі гроші і дивитимуться, як поводитиметься уряд в подальшому. Масованих інвестицій навряд чи можна очікувати, як це було у 1996, 1997 роках. Але з часом цей ринок почне, можливо, відновлюватися. Він принципово важливий оскільки є деякою базовою позначкою для всього фінансового ринку і для ринку цінних паперів, зокрема. Поєднання грошового валютообмінного ринку і ринку цінних паперів — це той елемент, який фіксує розвинутість ринку взагалі і є важливим індикатором фінансової стабільності, дозволяє провести реальну маркетингову оцінку цінних паперів. Ринок внутрішнього запозичення, що нормально працює, дозволяє уряду і подає позитивні сигнали для зовнішніх інвесторів, які раніше (зараз поки не відомо) могли приходити на внутрішній ринок, звісно, приймаючи при цьому на себе валютний ризик. Правда, на новий призов нашого уряду зовнішні інвестори відгукнуться не одразу — їх досить здорово «нагріли» і реструктуризація навряд чи додала їм довіри.
Загалом ситуація така: апетиту на ОВДП нема, а довіра, можливо, частково і є, але вільних грошей нема і ще певний час їх очікувати у великих обсягах не можна.
В’ячеслав ЮТКІН, заступник голови правління Національного резервного банку (Москва):
— На засіданні консультативної ради з іноземних інвестицій була доволі відверта розмова інвесторів з Президентом — такого ще ніколи не було. Порозуміння, що його продемонстрували глава держави і керівники уряду, надає впевненості і гарантій. І ми бачимо, що цього року інвестиції в Україну незначні, але зростають і тенденція зберігається. Не дивлячись на певні труднощі з зовнішнім фінансуванням 2000 рік може стати переломним. Що стосується ОВДП, то довіра іноземних інвесторів до цього ринку значно втрачена після українського внутрішнього дефолту. Аби повернути довіру, iмітенту слід вжити серйозних кроків і головний фактор при цьому — стабільність фінансового ринку. Якщо інфляційні очікування перевищуватимуть прибутковість за цими паперами, то їх, звісно, ніхто не купить. Реально вкладати в ці інструменти будуть лише після того, як з’являться якісь сигнали про поновлення зовнішнього фінансування (Міжнародним валютним фондом. — Авт. ). Це досить взаємопов’язані речі. Якщо до серпня або вересня, як очікується, такі рішення будуть прийняті, то це буде сигналом до роботи з внутрішніми інструментами. А якщо зовнішнє фінансування не поновиться, тоді і програма внутрішніх запозичень опиниться під загрозою зриву. Але, з іншого боку, на ринку фінансових інструментів такого інструменту дійсно не вистачає. Тому ринок відреагує на новинку, хоча без зовнішніх запозичень це буде млявий ринок.
Останню крапку в цій заочній міні- дискусії поставив керівник групи радників глави Нацбанку України Анатолій ДРОБ’ЯЗКО. Відповідаючи на запитання «Дня» про те, чи не піде уряд, у зв’язку з низьким рівнем довіри до ОВДП, на підвищення їхньої доходності й скорочення термінів випуску, він сказав: «Я вважаю, що це було б неправильно. Уряд не повинен знову переключати на себе фінансові потоки, пропонуючи більш привабливі умови розміщення ОВДП. Кошти мають спрямовуватися в реальний сектор економіки. Уряд повинен пропонувати найгірші умови, скажімо 14—15% річних. І якщо комусь ніде розміщувати свої активи, нехай дешево віддає кошти уряду. Тут він нічим не ризикує. А якщо хоче ризикувати, то може дорого кредитувати реальний сектор. Але якщо уряд почне як і минулого разу піднімати ставки вище облікової ставки НБУ, це буде неправильно».
ДО РЕЧІ
Прес-секретар Мінфіну Ірина БЕЗВЕРХА не змогла назвати «Дню» дату найближчого аукціону з продажу ОВДП і пояснила, що на відміну від минулих років, коли гроші від продажу ОВДП спрямовувались на фінансування бюджету, зараз Мінфін виходить на такі аукціони лише напередодні великих платежів за зовнішнім або внутрішнім державним боргом.
