Прем’єр-міністр Великої Британії Гордон Браун оголосив про майбутнє кардинальне реформування політичної системи країни. Виступаючи зі спеціальною заявою в палаті общин британського парламенту, він висловився за створення виборної палати лордів, зміну виборчої системи й нижньої межі віку виборців, а також розширення публічного доступу до державної інформації. За його словами, реалізація пропозицій «означатиме створення нових парламентських стандартів, за яких буде створено незалежний орган, якому передадуть повноваження з регулювання системи допомоги депутатам. Неможливо, щоб Вестмінстер, як у минулому столітті, сам встановлював правила для себе». Зокрема, до літніх парламентських канікул уряд планує означити чітку схему переходу до вибірності палати лордів на 80 або навіть 100% і виключити зі її складу останніх спадкових перів. Наразі верхня палата британського парламенту складається з довічних перів і 10% спадкових лордів і баронес. Плани Брауна також передбачають перехід від мажоритарної до пропорційної системи виборів депутатів палати общин. Хоча британський прем’єр зазначив, що це питання буде винесено на публічне обговорення. «Я особисто дотримуюся думки, що зв’язок депутата та його виборчого округу дозволяє найкращим чином забезпечити підзвітність парламентаріїв, і будь-які зміни в цій сфері мають отримати якомога ширшу згоду громадськості», — сказав прем’єр.
Пропозиція Брауна вже викликала критику з боку його опонентів. Зокрема, лідер консерваторів Девід Кемерон скористався ситуацією, щоб знову закликати до дострокових виборів у королівстві. Він заявив, що «прем’єр-міністр уже незліченну кількість разів пропонував конституційні зміни, однак нічого не відбулося».
Варто зауважити, що Гордон Браун у своїх планах реформувати політичну систему в країні йде стопами свого попередника Тоні Блера, який 2003 року скасував 800-річну організацію судової системи. Головним пунктом реформи стало скасування посади лорда-канцлера Великої Британії, який був одночасно головою судової системи, головою верхньої палати парламенту й був членом кабінету міністрів. Ця реформа стала найрадикальнішою в державному устрої Великої Британії з 1911 року, коли кабінет скасував право вето палати лордів на закони, які ухвалює парламент.
