Запоріжжя славиться не лише греблею, островом Хортиця, промисловими гігантами, а й незвичними природними об'єктами. Так, в славетному козацькому місті вже десятки років існує незвичайна річка, яка в народі зветься «червоною». Назва така невипадкова. Колір води в ній насичено-червоний. Ця річка — «дитина» промислових гігантів міста. А з'явилась чудо річка тоді, коли місто стало великим металургійним і промисловим центром, — з кінця 50-х років. Оригінальний колір надають їй стічні води таких металургійних гігантів, як ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Дніпроспецсталь», ВАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат», ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод» і «Кремнійполімер». Всі основні шкідливі речовини з підприємств попадають в «червону річку», а потім без будь-яких перешкод — у Дніпро. Спеціалісти говорять, що через декілька десятків років Запоріжжя таким чином може в майбутньому залишити Україну без питної води. Фахівці підрахували, що запорізькими підприємствами щорічно скидається 14% забруднених стоків від загального обсягу по Україні. Це може призвести до втрати Дніпра як джерела питної води для 36 мільйонів жителів України.
Багата річка і на незвичні види риби, аналогів яких в Україні, а може і в світі, немає. Городяни називають її «запорізькою горбушею». Рибалки, які полюбляють це «рибне місце» (а риби в ньому дуже багато), говорять що це карасики, але незвичні, бо вони чомусь яскраво-червоні. Рибалки ловлять рибу не лише вудками, а й сітями. Потім реалізують на стихійних ринках міста. На які вітаміни та корисні речовини багата ця риба — невідомо. Як розповів начальник відділу охорони навколишнього середовища міської СЕС Євген Тулушев, ніяких досліджень риби не проводилось, а лов офіційно не заборонений. Червоний колір річці в основному надає залізо, є в ній і ціаніди та діоніди. За словами Євгена Тулушева, не проводилися дослідження і того, яким чином впливає річка на стан людей та навколишнє середовище. Екологи лише слідкують за тим, щоб в цій водній артерії не було перевищення норм концентрації шкідливих речовин. Як розповіла начальник групи захисту водного басейну лабораторії охорони навколишнього середовища ВАТ «Запоріжсталь» Лариса Півторак (на балансі цього підприємства знаходиться «червона річка»), концентрацію шкідливих речовин визначають щодня. Ніяких перевищень вже протягом декількох років спеціалісти не фіксували. Як розповіла Лариса Півторак, якщо налити у стакан воду з «червоної річки», вона буде прозорою. Підтвердив це і начальник відділу охорони навколишнього середовища міської СЕС, але прозорість не свідчить про те, що у воді відсутні небезпечні для життя речовини. Визначити всі шкідливі речовини неможливо, обладнання лабораторій дає змогу проводити аналізи лише по 23 показниках. Не заперечують екологи і те, що риба, яка живе в «червоній річці», могла піддатись мутації та увібрати в себе ті шкідливі речовини, які є в воді. Проте це не заважає городянам ловити та реалізовувати рибні ресурси на ринках, адже заборони немає. За словами лікаря- терапевта 1-ї міської поліклініки Олександра Несміянова, якщо в їжі велика концентрація заліза та ціанідів, то вони викликають у людини гострі отруєння, з'являється головний біль, знижується тиск. Ціаніди порушують функції центральної нервової системи, серця. Люди, які живуть поблизу річки, або довго гуляють в парку, через який вона протікає, говорять про те, що інколи з'являється головний біль та нудота.
Екологи вважають, що «червона річка» — це «виразка» міста. Її не повинно бути. Але чи перестане вона бути екологічною катастрофою міста — невідомо. Десятки років створювались програми, які забороняли викид неочищених стоків у річку, але існували вони лише на папері. Природоохоронне законодавство не дозволяє призначати санкції за забруднення екосистеми лише за перевищення допустимих норм протягом року. Таким чином, підприємства можуть викинути в навколишнє середовище фіксовану цифру шкідливих речовин, і неважливо, чи зроблять вони це протягом року, чи за один день. Вихід — примусити підприємства вдосконалювати виробництво, або вкладати гроші в очисні споруди. Але промгіганти з міліардними прибутками чомусь на природоохоронні заходи витрачають лише 1% від свого прибутку (це данні міської СЕС по підприємствах за 2005— 2006 роки). Як розповів Євген Тулушев, очистити «червону річку» неможливо, вихід — припинити викид стічних вод. Але при нашому законодавстві набагато вигідніше платити штрафи, тому що вони мізерні, ніж вкладати гроші в очисні споруди. Якщо за кордоном підприємства сплачують за нанесену шкоду здоров'ю громадян, то в Україні — за перевищення концентрації шкідливих речовин. Тому, чи стануть колись води «червоної річки» прозорими, невідомо. Невідома і «корисність» «запорізької горбуші» для здоров'я людей, яку городяни купують на ринках міста. Влада лише радить не купувати продукти на стихійних ринках.
