Про чеченський слід позавчорашньої трагедії в підземному
переході на Пушкінській площі повідомили відразу. Мер Москви Юрій Лужков
назвав позавчорашню трагедію терактом і одразу ж розповів про двох кавказців
з целофановими пакетами, в яких нібито й була вибухівка. Після передачі
небезпечного пакунка одному з продавців кіосків в переході кавказці зникли,
нібито розміняти валюту на рублі. А потім — і стався вибух... Перший заступник
керівника ФСБ Володимир Пронічев так само не виключає ймовірності причетності
до організації вибуху чеченців. Невдовзі після вибуху було порушено і кримінальну
справу за статтею «Тероризм». Проте сама підозра в причетності чеченців
до трагедії на Пушкінській площі базується поки що на досить розпливчастих
доказах: велелюдне місце, година пік...
Розглядалися, правда, й інші версії (хоча згадування про
інші версії з боку російських служб нагадувало більше формальність, «пріоритет»
у версіях все-таки надавався чеченській)... Стало відомо, що в підземному
переході під Пушкінською велися ремонтні роботи. У тому числі й зварювальні.
А тому й не слід виключати вірогідність вибуху балонів, які застосовувалися
для газового зварювання. Проурядові мас-медіа Росії, щоправда, цю версію
спростували, вважаючи, що в результаті вибуху балонів мала б бути набагато
більша кількість жертв, зокрема з опіками. Сто постраждалих, виходить,
мала кількість... А той факт, що в московській лікарні госпіталізовано
чоловіка із опіками на ста відсотках шкіри, у таких повідомленнях чомусь
опускається.
Друга версія... Володимир Пронічев, представник ФСБ, зазначив,
що причиною вибуху може бути «розділ сфер впливу кримінальними угрупованнями».
Вибух у переході стався, дійсно, в довгому ряду торговельних палаток. Тому
цілком очевидним міг би бути вибух через «розборки» чи помсту одного з
невдоволених конкурентів. Проте, незважаючи на більшу очевидність двох
останніх версій, російська верхівка все одно віддає перевагу більш примарній,
— але, очевидно, прийнятнішій за певних обставин, — з «чеченським слідом».
Якими можуть бути ці обставини? Кремль, певно, розуміє,
що чим далі затягуватиметься так звана антитерористична кампанія в Чечні,
чим більше гинутиме молодих російських солдатiв, захищаючи інтереси держави,
тим більше серед населення з’являтиметься протестних осередків, які чинитимуть
опір вирішенню чеченського конфлікту військовими методами. Приписати ж
останню трагедію чеченцям було досить вигідно і зручно...
Між тим, мусимо згадати і низку деяких збігів, які зіграли
невдячну роль для чеченських повстанців, кинувши на них тінь вини. Учора
рівно рік тому став прем’єр-міністром головний «антитерорист» Росії Володимир
Путін. Цими ж днями виповнюється чотири роки, як у ході першої чеченської
війни чеченці відвоювали Грозний у російських федеральних сил. Для чеченців
день визволення своєї столиці вважався Днем незалежності. Торік цими ж
днями кілька чеченських формувань захопили ряд районів Дагестану, після
чого невдовзі там було проголошено Ісламську республіку.
Минулого ж року Росією прокотилася жахлива хвиля терактів.
Перший вибух пролунав 31 серпня на Манежній площі, поблизу Кремля. Більше
сорока осіб були тоді поранені. 9 та 13 вересня сталися вибухи в житлових
будинках Москви, у першому випадку загиблих — 94 особи, в другому — 113.
Кілька сотень людей було поранено. Останній вибух із минулорічної серії
терактів стався 16 вересня у Волгодонську, тоді загинуло 17 чоловік. Саме
ці теракти, апріорі проголошені «чеченським слідом», стали початком нової
чеченської війни, завдяки якій прем’єр-міністр Путін невдовзі став президентом
Росії. Антитерористична кампанія, як це називалося, наштовхнулася на опір
населення і триває й досі. Правди про ці теракти, очевидно, громадськість
вже ніколи не дізнається.
Позавчорашній випадок змусив російських правоохоронців
знову посилити своє патрулювання в місцях найбільшого скупчення людей —
на ринках, вокзалах. Із вечора вівторка в Москві проводиться операція «Вихор-Антитерор».
Увесь транспорт, який в’їжджає до столиці, прискіпливо перевіряється. Москвичів
правоохоронці закликали встановити чергування бiля власних будинків. З’явилися
і перші «плоди» такого патрулювання: учора вранці на Казанському вокзалі
в Москві було знайдено чемодан із чотирма кілограмами вибухівки (тринітротолуолу)
та сімома детонаторами. Небезпечну поклажу було знайдено в багажному відділі
вокзалу. Як повідомили представники російських правоохоронців, вибухівка
не була приєднана до детонаторів, отож вибухи б не сталися, однак спецслужбами
розглядається версія чи не була ця валіза власністю організаторів вівторкового
вибуху.
Насправді, дуже б не хотілося вірити в те, що й вибух на
Пушкінській площі, і минулорічні вибухи в Москві та Волгодонську — провокація
російських спецслужб, можливо, виконана чеченськими руками — як все частіше
припускають на Заході. Надто це вже було б цинічно й страшно. Директор
російського Інституту політичних досліджень Сергій Марков сказав «Дню»,
що не може цього навіть уявити.
Українські громадяни в результаті вибуху на Пушкінській
площі в Москві не постраждали, передає Інтерфакс-Україна. Але посол України
Микола Білоблоцький з огляду на те, що посольство розташоване поблизу Пушкінської
площі, розпорядився посилити пильність співробітників і ні на мить не залишати
автомобілі без догляду.
PS. Телеграму зі співчуттям главі російської держави
Володимиру Путіну у зв’язку з вибухом надіслав учора Президент України
Леонід Кучма. У телеграмі зокрема висловлюється глибоке обурення цим «нахабним
і підступним злочином терористів», повідомляє прес-служба українського
президента. Кучма звернув увагу на необхідність об’єднання зусиль усіх
країн СНД і всієї світової спільноти в боротьбi з тероризмом. Глава української
держави також передав щирі співчуття сім’ям загиблих і побажання швидшого
одужання тим, хто постраждав.
