Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Оболонський проспект, 34. Платити не будемо!

8 жовтня, 2008 - 00:00

Стати самому героєм анекдоту весело тільки на перший погляд. От зі мною щось подібне сталося. Вертаюся собі додому, аж тут мене перехоплює жіночка і питається:

— Здрастуйте. Ви ж наш сусід, з нашого дому?

— Так.

— Гаразд, то чим візит до Черновецького скінчився? Коли вода буде?

— Ой, коли буде, не знаю. До Черновецького? Я ж до нього наче не ходив. Я до нього жодного стосунку не маю.

— Так зачекайте, ви ж помічник Черновецького, правильно?

— ?!!

Ото вже дожився: за помічника Черновецького приймають. Точніше, дожилися, позаяк моє тимчасове перебування в ролі помічника мера — то лиш наслідок, а причина зовсім інша: за місяць з гаком у нашому будинку, що на Оболонському проспекті, 34, немає гарячої води. Чому нема — таємниця, покрита сантехнічним мороком. Диспетчери комунальних послуг тлумачать про прорив на трасі. А чому не можна трубу полагодити? У відповідь викладають цілу купу пояснень. Мені запам’яталося одне, найбільш мальовниче: панам ремонтничкам трактора не дають. Німа сцена. Ми що, у збанкрутілому радгоспі живемо? Чи у столиці, де найдорожча в державі нерухомість і, відповідно, найдорожчі на неї видатки, в тому числі комунальні? Може, таки дійсно податися кудись у помічники?

Однак нема потреби. Я маю більшу владу. Насправді, панове нероби, я набагато страшніший, аніж помічник Черновецького. Я ваш роботодавець, я вам гроші даю. Плачу податки, щоб вам платили зарплату, а також оплачую рахунки, між іншим, — за оту саму воду гарячу. Тобто — плачу вам два рази. І де вода? Вода де, питається? Оте, що з кранів тече, — не гаряча вода, то пародія, платити за яку не треба.

У таких негараздів є, між іншим, позитивний бік: вони спонукають городян до громадянської непокори, до самоорганізації. Ось і наш під’їзд геть увесь обклеєний листівками, в яких говориться:

«Шановні сусіди! Не платіть гроші за неотриману комунальну послугу. Як вам відомо, з 05.09.08 року замість гарячої води ми отримуємо воду кімнатної температури. Комунальники перерахунок робити не збираються. Якщо ми всі разом виправимо у квитанції начислення за квартплату (знявши суму за відсутню гарячу воду) і не заплатимо цю суму, на нас звернуть увагу: зроблять перерахунок і ремонт».

Я, правда, плачу не по квитанції: в мене стоїть лічильник гарячої води, але, вважайте, з цього моменту він зіпсувався, не діє, страйкує.

І нікого з нас не має обходити, хто має робити ремонт: ЖЕК № 509, тепловики з Оболонського відділення «Київенерго» чи ще хтось. Платити не будемо. Аж доки гаряча вода не з’явиться.

Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»
Газета: