У світі багато хто чув про заяви президента Російської Федерації Дмитра Медведєва про необхідність модернізації країни. Можна пригадати його заклик до модернізації в статті «Росіє, вперед!» і посланні парламенту. Раніше в ролі програмного документа правлячої партії «Єдина Росія» була ухвалена «Стратегія-2020». Як видно, документів щодо розвитку країни в Росії вистачає, а самої модернізації немає.
Утім, днями голова Інституту сучасного розвитку (ІСР) Ігор Юргенс і економіст Євген Гонтмахер підготували й надіслали російському президентові нову 65-сторінкову доповідь «Росія XXI століття: образ бажаного завтра», що передбачає кардинальну перебудову країни, в результаті якої в недалекому майбутньому Росія стає процвітаючою багатопартійною демократією, де засоби масової інформації вільні від державного контролю. Вона входить до складу НАТО (!!!) й міркує про вступ до Євросоюзу.
Примітним тут є те, що ІСР був створений Медведєвим в 2008 році, коли він прийшов до влади. Вважалося, що цей інститут як консультативний орган у питаннях економічної політики стане ключовим інструментом у реалізації його обіцянки модернізувати економічну й політичну систему Росії.
Автори доповіді закликають главу держави повернутися до чотирирічного президентського терміну й реформувати законодавство про політичні партії й виборче законодавство (зменшити до 5% прохідний бар’єр, повернути змішану систему обрання депутатів, відмовитися від несправедливого методу розподілу мандатів, відновити право партій на передвиборні блоки, позбавитися практики «паровозів», полегшити доступ партій до реєстрації списків на виборах).
Юргенс і Гонтмахер також пропонують Дмитру Медведєву ліквідувати міністерство внутрішніх справ. На зміну йому може прийти Федеральна служба кримінальної поліції (ФСКП), що спеціалізується на кримінальних злочинах, а також муніципальні поліцейські служби, що підпорядковуються губернаторам і займаються громадською безпекою та незначними злочинами.
Пропонується скасувати й ФСБ. Натомість, на думку експертів, може з’явитися Федеральна служба контррозвідки (ФСК) з компетенцією, що відповідає цій назві. Крім того, пропонується створення ФСОК — Федеральної служби з охорони конституції, що відповідає «за запобігання й упередження терактів, реагування на погрози сепаратизму, боротьбу з незаконними збройними формуваннями».
Автори доповіді також сподіваються на зникнення монополізму державних телеканалів і цензури (зокрема, через пов’язані з владою бізнес-структури).
У передмові до доповіді Юргенс і Гонтмахер зазначили, що «за 20 років, що минули з моменту початку реформ, «цілі позитивного розвитку лише передбачалися або ж були суто технократичними. Ми рухалися вперед, не визначившись, куди йдемо і який він, «образ бажаного майбутнього».
І тепер автори закликають російських лідерів зробити вибір: якою вони бачать свою країну в майбутньому, заради чого готові працювати, щоб не прогавити свій історичний шанс. Після презентації доповіді Ігор Юргенс заявив репортерам про «велику надію» на те, що Медведєв є саме тією людиною, котра зуміє здійснити ці зміни.
Юргенс і Гонтмахер вважають, що шанс модернізуватися є, незважаючи на те, що новий «модернізаційний ривок» Росії належить зробити в умовах, коли «дуже багато чого схиляє до інерції й загнивання» — «починаючи з кон’юнктури на сировинних ринках і закінчуючи настроями в політиці й упевненістю влади в своїй здатності управляти масовою свідомістю».
КОМЕНТАР
Аркадій МОШЕС, експерт Фінського інституту міжнародних відносин:
— Доповідь аналітичного інституту, перш за все, є вираженням політичної позиції однієї з аналітичних шкіл, яка бере участь у російській суспільно-політичній дискусії. І Юргенс, і Гонтмахер з цими поглядами виступали й раніше. В цьому випадку йдеться про публікації вже відомих позицій. Немає жодних підстав вважати цей папір певним планом перетворень у Росії, що користується однозначною підтримкою російського політичного керівництва й послужить конкретною спонукою до дії в плані реформування й модернізації Росії.
Цей інститут тривалий час сприймався як одна з фабрик думки, пов’язаної з Медведєвим. Але зараз дуже важко говорити про те, наскільки цей інститут насправді відіграє роль саме медведєвської фабрики думки, бо він все ж таки знаходиться поза Кремлем і поза системами влади.
У мене немає підстав вважати, що запропоновані в доповіді ідеї поділяються Медведєвим. Російський президент неодноразово заявляв речі, які цьому суперечать. Зокрема він стверджував, що виборності губернаторів у Росії не буде ще сто років. До того ж ми не бачимо серйозних кроків у напрямку зміни російської політичної системи, які президент міг принаймні назвати. Більш того, ми перебуваємо на стадії, коли політичні позиції російського президента серйозно відрізняються від того, про що говориться в цій доповіді. І взагалі, на мій погляд, медведєвське бачення модернізації є більш технологічним. Свого часу він намітив п’ять технологічних напрямків, починаючи від комп’ютеризації країни.
В основі доповіді підхід інший — політичний, і починається з мети лібералізації політичної системи. Оскільки підходи Медведєва й авторів доповіді не збігаються, то я просто не бачу сенсу обговорювати можливість реалізації цієї доповіді.
Я вважаю, що в ЄС цей документ буде ухвалений як бекграунд, як певне свідчення того, що суспільно-політична дискусія в Росії триває, і що в умовах кризи вона може загострюватися й стає цікавою. Але не більше. Не думаю, що йтиметься про якусь реакцію. У відносинах між Росією та ЄС накопичилося багато практичних питань, які не вирішуються роками. І якби ця ідеологія хоч якось поділялася, їх можна було б вирішити за п’ять хвилин.
Підсумовуючи, можна сказати, що аналітична доповідь ІСР справді є певною подією в російському суспільно-політичному житті, але не такою, щоб залишити свій слід у історії Росії.
