Нацбанк розмістив на своєму сайті прогноз очікуваної середньої інфляції на наступні 12 місяців, отриманий внаслідок чергового щоквартального опитування керівників 1266 підприємств у всіх регіонах країни. Як зазначають у НБУ, бізнес-структури поліпшують оцінку інфляції. На думку українського бізнесу, вона становитиме 10,9% проти 11,1% у попередньому кварталі. «Інфляційні очікування зменшувалися четвертий квартал поспіль», — зазначається в повідомленні.
За даними НБУ, керівники підприємств традиційно вважають найвпливовішими інфляційними чинниками економічну й політичну ситуацію в країні. «Вперше за час проведення опитувань вплив політичної ситуації визнаний респондентами визначальним (78,7% відповідей)», — зазначається в повідомленні. При цьому в повідомленні підкреслюється, що обмінний курс і дії НБУ традиційно не вважаються респондентами чинниками інфляційного тиску.
Разом із тим, згідно з повідомленням, третій квартал поспіль опитування давало все гірші оцінки перспектив загальноекономічної ситуації на наступні 12 місяців. «Залишаються високими очікування щодо курсової стабільності. Частка респондентів, які чекають збереження курсу гривні до долара США, продовжувала підвищуватися (до 74% проти 73,6% у першому кварталі). Зросли очікування щодо знецінення гривні до євро», — вказується в повідомленні.
Не виключено, що це повідомлення Нацбанку визначене не тільки бажанням проінформувати громадськість про погляди бізнесу на теперішній політико-економічний момент, але й бажанням провести заспокійливу інтервенцію в голови українських громадян, які нерідко одержують тривожну інформацію про ті чи інші економічні показники. Зокрема, останній такий сигнал — про інфляційний ривок (із 1,9% за п'ять місяців до 4,2% за півріччя) українці отримали в першій декаді липня.
Чи впорається уряд із цією загрозою, здатною одним лише інформаційним впливом подіяти на подальшу ситуацію в економіці?
Складність завдання в уряді, очевидно, розуміють. Перший віце- прем'єр-міністр і міністр фінансів Микола Азаров відразу ж ринувся в бій. На його думку, немає підстав переглядати прогноз інфляції на 2007 рік — 7,5%. Головними чинниками раптового підвищення цін на деякі продукти Микола Азаров вважає підвищені інфляційні очікування, пов'язані зі штучною політичною кризою та аномальною засухою, а також вплив самої засухи на ринок сільгоспродуктів. Також об'єктивним чинником, на його думку, стало підвищення світових цін на нафту.
Але уряд повинен також визнати, що й він проґавив деякі ринкові тенденції, що вказують на можливість інфляційного сплеску. Тепер потрібно не стільки виправдовуватися, скільки вживати ринкових заходів для того, щоб у наступному місяці компенсувати громадянам інфляційні втрати. І це, схоже, робиться, але поки, головним чином, вербально.
Чи повірить цим запевненням український бізнес і прості громадян, які вирішують проблему розміщення зайвих 100 гривень? Це покажуть подальші опитування Нацбанку. Тим часом Мінфін продовжує інформаційну війну проти інфляції. Учора він запевняв громадян, що ціни на такі найпростіші ліки, як корвалол, валокордин та інші, які виготовляються на основі спирту, в 2007 році не піднімуться. Для цього з бюджету виділено 20 мільйонів гривень, які підуть на компенсацію фармацевтичним компаніям їхніх витрат на сплату акцизного збору за спирт. У зв'язку з цим міністерство закликає «припинити всі спекуляції навколо цієї теми».
Але тут заклик не дуже хороший помічник. Будь-хто, кому доводиться відвідувати наші аптеки, добре бачить, що ціни не стоять на місці. І ще невідомо, чи враховує методика визначення інфляційного індексу що-небудь із аптечного цінника, крім названих вище спиртових розчинів та ще зеленки. Добре було б ознайомитися з думкою Мінфіну ще й щодо цього.
Ми любимо, щоб нас заспокоювали. Але кому подобається, коли його лякають? І менше всього це личить робити Секретаріату Президента. Так, перший заступник голови Секретаріату Президента Олександр Шлапак на минулому тижні розмірковував про вплив виборчої кампанії на інфляцію. На його думку, на показнику зростання цін у поточному році вона (компанія) позначиться, хоч і не буде перенесена на 2008 рік. «Навіть якщо й матимемо підвищення інфляції за рахунок інфляційних очікувань, то цей результат позначиться в 2007 році», — похмуро прогнозував Шлапак і розповідав про те, які доброчинні зауваження й пропозиції щодо держбюджету й макроекономічних прогнозів має Президент. Гадається, інфляційне поле, на якому, волею неволею,грають керівники країни, дуже чутливе місце, щоб зводити якісь рахунки. Не обов'язково кожний папірець, що надходить із Банківської на Грушевського, робити надбанням громадськості, яка далеко не завжди адекватно реагує на всілякі тренди й тенденції, в яких нерідко плутаються навіть і високоосвічені економісти.
