«Ми виходимо з того, що в держав СНД має бути спільна оборонна доктрина, насамперед з Росією — в регіоні Чорного моря, а також єдиний економічний простір і законодавство», — заявив Олександр Ткаченко перед тим як делегація Верховної Ради вирушить до Санкт-Петербурга на перше за її участі засідання МПА.
Нагадаємо, що 3 березня Верховна Рада проголосувала за приєднання України до Алматинської угоди 1992 року про Міжпарламентську асамблею СНД. Проголосувала після того, як комуністи заблокували роботу парламенту, доки не буде ухвалено рішення про вступ до МПА та після того, як напередодні голосування це рішення підтримали Президент і прем’єр.
«Чому навколо вступу до МПА нагнітається такий ажіотаж»? — дивувалися ліві. Лідер СПУ Олександр Мороз заявив, що не бачить у цьому рішенні «загрози для суверенітету України». «Це лише політичне питання», — підтримував їх віце-спікер Віктор Медведчук. Дійсно, якщо говорити про формальний бік справи, сам по собі вступ до МПА не має серйозних наслідків, усе питання в тому, хто і з якою метою використовуватиме цей інструмент. Учора після заяви спікера це стало абсолютно очевидним.
Повернімося до заяви Ткаченка. Що означає «спільна оборонна доктрина СНД»? Передусім — наявність спільної загрози. Які спільні вороги в України та СНД? НАТО? Чечня? Що вже казати про те, що в «єдиному законодавчому полі» та «єдиному економічному просторі» СНД взагалі відпадає потреба в українському парламенті.
Тепер можна сміливо говорити про те, що Ткаченко, м’яко кажучи, проігнорував розрекламовану «багатовекторність» політики Леоніда Кучми й, безумовно, набрав чергові бали у своєї аудиторії. Починаючи з відомої промови на урочистому засіданні в Палаці «Україна» з нагоди сьомої річниці незалежності, спікер поступово прибирає до рук «східний вектор», який у його руках набирає дадалі більше сил, особливо на тлі зниділих інших «векторів». Загалом, стає все більш очевидно, що «тонка» передвиборна гра Леоніда Кучми в єдину альтернативу лівому реваншу виглядає все більш ризикованою. Так можна програти не лише вибори, а й країну.
P.S. Виступаючи вчора з посланням Федеральним зборам, президент Росії Борис Єльцин заявив, що не допустить втягування Росії у військовий конфлікт, — повідомляє Інтерфакс-Москва.
Таким чином Росія ще раз підтвердила, що у неї є власна позиція щодо всіх найважливіших міжнародних питань. І позиція ця зумовлена передусім інтересами самої Росії. Характерно, що мирна місія Євгена Примакова отримала підтримку практично всіх фракцій Держдуми, в тому числі й комуністів. Окрім того, в той час як Росія виступила з різкою критикою ударів НАТО по Югославії, Азербайджан фактично підтримав країни Альянсу. На цьому фоні «ура-об’єднувальна» істерика наших лівих із приводу російських, сербських або яких-небудь СНГівських братів виглядає просто безглуздо.
ДОВIДКА «Дня»:
На засіданні МПА СНД, яке пройде 2-3 квітня, відбудеться презентація української делегації. До складу нашої делегації, за словами О.Ткаченка, ввійдуть представники всіх фракцій, окрім НРУ та НДП. Міжпарламентську асамблею СНД (МПА СНД) утворено згідно з угодою, підписаною в Алмати 27 березня 1992 р. МПА проводить парламентські консультації, обговорює питання співпраці національних парламентів і має статус спостерігача в Міжпарламентському Союзі. Україна також брала участь у роботі МПА як спостерігач, направляючи делегації, до складу яких входили депутати переважно з лівих фракцій Верховної Ради. Письмових звітів про роботу українських делегацій немає.Конвенція про МПА передбачає, що вона зможе ухвалювати типові законодавчі акти та рекомендації державам-учасницям СНД та укладати міжнародні договори від імені держав-учасниць Конвенції, тобто МПА фактично надається статус суб’єкта міжнародного права. Вступ України до МПА СНД, як передбачається, вимагатиме від неї 25 — 30% покриття загального бюджету МПА. Найбільшим платником внесків була й залишається Росія. Окрім неї, боргів перед асамблеєю не мають Казахстан і Молдова.У випадку реалізації пропозицій Держдуми Росії, з 286 місць в МПА 148 отримає Росія, 52 — Україна, 22 — Узбекистан, 17— Казахстан, 10— Білорусь, по 8 — Азербайджан, Грузія, Таджикистан, по 4 — Вірменія, Молдова, Туркменiстан (який досі не є членом МПА).Вплив МПА на ситуацію в СНД вважається обмеженим. На сьогодні МПА не має дієвого механізму контролю виконання власних рішень.
