КОНСТИТУЦІЯ ГАРАНТУЄ ТЕ, ЧОГО НЕМАЄ
На прес-конференції, присвяченій медицині, хтось із виступаючих
у патетичному пориві запитував: «Що завжди було найдорожчим за кордоном?
— Лікування! А що найдешевшим у нас? — Те ж саме!».
Минулого не повернути. Сьогоднішнє все ще безкоштовне (за
Конституцією) гарантоване лікування не задовольняє ні медиків, ні пацієнтів.
Прикладів тому безліч.
Чотирирічний син невдало впав у коридорі (метр на два)
«хрущівки». У дитячій поліклініці одного з районів Києва травматолога немає,
і молодий недосвідчений хірург направив нас у травмопункт «швидкої». Черговий
лікар, глянувши на руку, одразу ж визначив перелом. Після чого медсестри
майстерно наклали сину гіпс і, відповідаючи на здивоване запитання, навіщо
нам направлення у свою поліклініку, якщо там немає травматолога, підказали,
що можна домовитися з лікарем. Звісно ж, подальше лікування в його прямі
обов'язки не входить, але...
— Це вже приватна практика, — сказав лікар.
— Звісно, — погодилися ми.
Таким чином, наш непосида отримав на час «сімейного лікаря»,
а ми — упевненість у кваліфікованій медичній допомозі.
ІСНУЮЧА СИСТЕМА ДЕМОРАЛІЗУЄ СУСПІЛЬСТВО
Ні для кого вже не секрет, як сказав на колегії Мінiстерства
охорони здоров'я України за підсумками діяльності галузі за 1998 рік начальник
управління охорони здоров'я Київської міськдержадміністрації Володимир
Загородній, що 50—60% витрат взяли на себе пацієнти. Треба визнати, що
частково вони ж оплачують зарплатню медпрацівникам. Система дихає на ладан,
однак працює, і гроші в ній крутяться. Постановою Кабміну була зроблена
спроба легалізувати їх. Тільки у Києві торік медустанови додатково через
бухгалтерію отримали 40 млн. грн. Але депутати виграли справу — платні
послуги скасували. Програли ж медпрацівники і громадяни України. Плата
за здоров'я йде тепер у «конверти». Така система, за словами Володимира
Васильовича, деморалізує не тільки медиків, а й суспільство загалом. Було
б розумним дозволити державним і комунальним установам створення госпрозрахункових
медичних підрозділів, не конкретизуючи кожної окремої послуги...
Практично всі проблеми галузі виклала перед колегами міністр
МОЗ України Раїса Богатирьова. Відомі вони кожному жителеві країни, бо
немає людини, яка була б абсолютно байдужою до екології, свого здоров'я
й усього, з чим це пов'язано. Бо нікуди ми не подінемося від тих 2 млрд.
тонн твердих відходів, які накопичуються за рік, із яких 13 млн. — високотоксичні
і надзвичайно небезпечні. І від 63 млн. кубічних метрів радіоактивних відходів
також далеко не втечеш. Від отруєного повітря та води. І туберкульоз, який
за останні три роки «злетів» на 20%, вже підбирається до поки ще здорових.
Торік на нього вперше захворіли 500 медиків, і виявилося, що вони, як усі,
— соціально незахищена категорія населення, адже статус профзахворювання
отримати неможливо.
Чи скорочувати ліжко-місця і тих, хто їх обслуговує, думки
на колегії розділилися. З одного боку, за цим показником ми попереду планети
всієї, з іншого — якість медичних послуг бажає бути... Особливо в селах,
де обсяг меддопомоги з року в рік знижується, а кількість запущених хвороб,
злоякісних новоутворень, туберкульозу, смерті від травматизму і нещасних
випадків зростає.
«КОШТІВ НЕМА!» ЧАС РЕФОРМУВАТИСЯ
— А чого ж ви хотіли від туберкульозу, — сказав директор
Донецького інституту невідкладної і відновної хірургії Володимир Гусак,
— якщо ми харчуємося на копійки. — Те, що зараз діється в медицині, — «повний
відпад». Нас вже називають захороненням здоров'я (після втомливих доповідей
у залі сміх). Президент дає доручення, а ніхто їх не виконує. Сидить у
приймальні «оте нещастя», дивиться олов'яними очима і говорить: «Коштів
нема!» — «А де ж ці кошти?» — «Шукайте! А де — ви знаєте!» (сміх, оплески).
Де і що шукати і що робити, знає, схоже, міністр галузі,
котра виклала програму реформування охорони здоров'я. Головним напрямом
перебудови стане пріоритетна діяльність системи на зміцнення здоров'я та
попередження захворювань замість їхнього лікування. З цією метою потрібно
розвивати діючу інфраструктуру і створювати нову різних типів власності.
Велика ставка робиться на сімейну медицину, яку прирівняють до підприємницької
діяльності й ліцензуватимуть. Слід реорганізувати мережу існуючих дільничних
районних амбулаторій і поліклінік. Окрім держави доведеться розщедрюватися
і населенню, але в безоплатному порядку. Додатково буде запроваджена система
страхової медицини. Завдяки цим і іншим заходам, вважають у МОЗ України,
можна досить швидко ввести в країні державно-ліберальну модель охорони
здоров'я. Зрозуміло, що для цього, передусім, необхідні кошти і чітка законодавча
база. З приводу другого Раїса Василівна нагадала про Черчілля, котрий говорив
своїм конгресменам, що його можна критикувати, бити чи звільнити, але перш
ніж вимагати — дайте мені певні повноваження.
З цим у нашого Президента завжди були проблеми. А наша
проблема в тому, що вiн явно не Черчiлль. I тому поки незмінними будуть
залишатися правила гри. А значить — нація буде серйозно хворіти, старіти
і вимирати.
