14 кілометрів від шосейної дороги Сімферополь — Севастополь углиб Кримських гір — і потрапляєш ніби в інший світ: дзвінка тиша, буяння кольорів. Тут все сприяє праці розуму. Селище Наукове побудоване спеціально для вивчення Всесвіту. Ми знаходимося на території Кримської астрофізичної обсерваторії, створеній в середині минулого століття, однієї з найбільших астрономічних установ у світі. Тут у небо націленi вежі десятка телескопів. Тут найбагатша в країні астрономічна наукова бібліотека — понад 60 тисяч томів. У складі КрАО також відділ радіоастрономії, який має радіотелескоп із діаметром антени 22 метри, розмiщений неподалік від гори Кішка в селищі Кацивелі. Він входить до Європейської мережі радіоінтерферометрії з наддовгими базами. На горі Кішка є також станція з лазерним супутниковим далекоміром, який входить до світової Наземної мережі оптичних засобів (НМОЗ). Завдяки саме цій обсерваторії і людям, які тут працюють (близько 100 астрономів високої кваліфікації, серед яких 16 докторів і 36 кандидатів наук), Україна є однiєю з передових астрономічних країн, які проводять дослідницькі роботи світового рівня.
З науковим секретарем КрАО Надією Іванівною Шаховською ми зустрічаємося як старі знайомі. Вона говорить, що її колеги-вчені сподіваються, що гірші часи для обсерваторії вже позаду. Стали вчасно виплачувати зарплату. В Україні, вважає вона, відновлюється колишня повага до наукових співробітників, держава стала більше цінувати розум і вченість, тут сподіваються на перехід у підпорядкування Академії наук України, як і було раніше. З’явилися якісь, хоч і невеликі, гроші на закупівлю обладнання, а то три-чотири роки тому астрономи змушені були скидатися із мiзерної зарплати, гонорарів, грантів і міжнародних премій на утримання обсерваторії. Сьогодні шість унікальних телескопів КрАО отримали статус національного надбання України, і держава взяла на себе турботу про їхнє збереження і модернізацію. У 2001 році було виділено 2,1 мільйона гривень, 552 тисячі гривень обсерваторія отримала за роботи за госпдоговорами.
З ІСТОРІЇ КрАО. Астрономічні спостереження в Симеїзі ведуться з початку минулого століття. У 1900 році основи веж двох телескопів було закладено заможним любителем астрономії Миколою Мальцевим. У 1908 році було отримано з Німеччини («Карл Цейс») подвійний фотографічний телескоп з об’єктивами 120 мм і геліограф Дальмейєра. Мальцев запропонував інструменти, що будувалися ним, як подарунок Пулковській обсерваторії. Так було утворено Симеїзьке відділення.
У 1924 році за допомогою дипломата Л. Красіна від англійської фірми Гребб- Парсонс до Ялти доставили телескоп, замовлений ще царською Росією — метровий рефлектор. Його було змонтовано під керівництвом Григорія та Пелагеї Шайнових, якi прибули iз Пулково . У 1926 році на ньому було зроблено перший астрономічний знімок. Незабаром на ньому було встановлено призмовий спектрограф. Г. Шайн і В. Альбіцький розпочали спектральні спостереження, що продовжуються і до сьогодні. Науковою громадськістю у світі визнано як факт, що за програмою вивчення променевих швидкостей зірок Симеїзькою обсерваторією зроблено у світі більше, ніж іншими.
— Нас непокоїть, — говорить Надія Іванівна, — що молодь, як і раніше, до нас не йде працювати. Середній вік наших учених — понад 60 років. Завідуючий лабораторією, доктор фізико-математичних наук Роальд Гершберг розповів, як у розмові з одним молодим німецьким астрономом він згадав ім’я доктора Дмитра Рачковського, що саме йшов їм назустріч по коридору. «Як, він ще живий!» — здивувався німець, який зі студентської лави засвоїв рівняння Уно- Рачковського і вважав його кимось на зразок сучасника Галілея. До КрАО приїздять студенти на практику з Київського, Одеського, Сімферопольського університетів: вузи не можуть навіть оплатити їхнє проживання. КрАО селить їх у себе фактично безкоштовно. Серед студентів є ентузіасти, з яких вийдуть непогані вчені, вважає Надія Іванівна, але більшість навряд чи будуть займатися справжньою астрономією на науковому рівні.
З ІСТОРІЇ КрАО. 23 травня 1945 року астрономи М. Добронравін і А. Сєвєрний були в Берліні, де зайнялися пошуками вивезеного німцями симеїзького обладнання. У дворі Потсдамської обсерваторії вони знайшли метрове дзеркало свого телескопа, в кількох місцях пошкоджене багнетами чи пострілами. Воно і зараз ще зберігається в підвалі однієї з будівель у Науковому. Це свідчило про те, що Симеїзька обсерваторія припинила своє існування. Але залишався колектив унікальних фахівців і 30 червня 1945 року було прийнято Рішення Уряду СРСР про організацію самостійної обсерваторії в Криму. Бригада астрономів вилучила за правилами репарації в Німеччині кілька телескопів, що і понині працюють у Науковому. Замість вивезеної до Німеччини Симеїзької бібліотеки було вилучено і частину бібліотеки Потсдамської обсерваторії. Як згадує М. Добронравін, у фірмі «Карл Цейс» він виявив чотири майже закінченi телескопи, декотрі з них Гітлер мав намір подарувати Муссоліні для організації обсерваторії в Італії. Так Пулковська обсерваторія отримала новий 26-дюймовий рефлектор, Бюраканська — рефрактор типу Шмідта, а Кримська обсерваторія, яка ще будувалася в Науковому — подвійний 16-дюймовий астрограф, на якому вчені і відкрили цілий сонм малих планет.
Першим директором нової обсерваторії в лісі під Бахчисараєм було призначено Г. Шайна. Монтаж Баштового сонячного телескопа було закінчено в 1954 році і після реконструкції в 1974 році він став одним із найбільших сонячних телескопів у світі. Почалося будівництво власного, на ті часи найбільшого в Європі, оптичного телескопа з діаметром дзеркала 2,6 метра. Це був перший досвід будівництва великих телескопів в Ленінградському оптико-механічному об’єднанні (ЛОМО). Він вступив у дію в 1960 році і зараз ще залишається другим за величиною в країнах СНД і найбільшим в Україні. Працювати на ньому приїжджають вчені з Москви, Санкт-Петербурга, Львова, Києва, Північного Кавказу, багатьох зарубіжних країн. Пізніше цей унікальний інструмент було названо ім’ям Г. Шайна.
Сьогодні в КрАО п’ять наукових лабораторій: фізики Сонця, фізики зірок і галактик, радіоастрономії, експериментальної астрофізики, гама-астрономії. Напрями досліджень — сонячна активність, геліосейсмологія, будова і хімсклад зоряних атмосфер, магнітні поля зірок, нестаціонарні зірки та позагалактичні системи, гама-астрономія, розробка наземних і космічних телескопів нового покоління, дослідження планет та астероїдів, лазерна локація штучних супутників Землі та геодинаміка. У 2001 році вченими обсерваторії опубліковано 150 наукових статей і одна монографія.
Спостереження Сонця в Криму ведуться з довоєнного часу. Наталя Степанян — провідний науковий співробітник Лабораторії фізики Сонця — переконана, що немає жодної обсерваторії у світі, де б так систематично і так різносторонньо протягом такого тривалого часу вивчалися процеси на Сонці. Новизна багатьох досліджень полягала в тому, що в Криму, як говорить Наталя Степанян, вирішили подивитися на Сонце, як на зірку, що дозволило встановити зв’язок між структурою міжпланетного магнітного поля і загальним магнітним полем Сонця.
Одним із найбільш результативних досягнень дослідження стали прогнози його активності. На початку космічної ери, коли кораблі ще не мали достатнього захисту від сонячної радіації, під час польотів людини в космос оголошувався так званий «Алерт Сєвєрного» — всі обсерваторії СРСР присилали в КрАО свої радіо- та оптичні спостереження, а в кабінеті А. Сєвєрного збиралися найбільш авторитетні «сонячники» і давали прогноз спалахів на три дні вперед. У разі прогнозу могутнього спалаху політ людини повинен був негайно припинятися. Виправданість кримських прогнозів становила 85—90 відсотків і прогноз спалаху на три бали було дано при польоті космонавта Берегового, якого було негайно посаджено. І дійсно, через кілька годин після його приземлення на Сонці стався трибальний спалах, який становив смертельну небезпеку для людини в космосі.
Близько 40 років КрАО бере участь у програмі патрульних спостережень Міжнародної Служби Сонця, у космічному експерименті SOHO, дані яких щомісяця публікуються в міжнародних бюлетенях. З 1990 року КрАО здійснює спільну з американською обсерваторією в Маунт Вілсон програму з геліосейсмології. На БСТ-1 встановлено нове обладнання, виготовлене колегами з США, для вивчення сонячних пульсацій. КрАО — єдина в Україні обсерваторія, яка виставляє на своєму сайті зображення Сонця, і вчені всього світу можуть аналізувати їх.
Велике практичне значення мають дослідження Сонячної системи. У 1955 році саме тут було відкрито виверження вулкана на Місяці, чим було доведено, що там продовжується активне внутрішнє життя; відкрито більше тисячі малих планет; досліджено причини виникнення планетних кілець і передбачено їхнє існування в Урана, які «Вояджер-2» відкрив тільки через півроку.
З 1959 року на супутниках і космічних станціях було встановлено більш нiж десять приладів Кримської обсерваторії, за допомогою яких проводилися позаатмосферні спостереження. У 1975 році в КрАО було створено орбітальний сонячний телескоп, встановлений на борту станції «Салют-4». З ним працювали дві експедиції космонавтів. А з 1983 по 1989 роки на станції «Астрон», що рухалась по видовженій до 200 тисяч кілометрів від Землі орбіті, працював автоматичний зоряний телескоп із дзеркалом діаметром 80 сант иметрів, який було сконструйовано і виготовлено в КрАО спільно з НВО ім. С. Лавоч кіна за участю Марсельської лабораторії з Франції. На ньому виконано унікальні дослідження зірок, галактик, комети Галлея, Наднової зірки 1987 року, інших космічних об’єктів. Групу співробітників КрАО за створення цього телескопа було удостоєно Державної премії СРСР.
Успіх станції «Астрон» дозволив кримським вченим приступити до реалізації більш масштабного проекту «Спектр-СФ», за яким із 1988 року і до розпаду Союзу КрАО була провідною організацією. Проект полягає у створенні довготривалої орбітальної астрофізичної обсерваторії на базі космічного апарата-модуля, що містить телескоп діаметром дзеркала 1,7 метра і загальною вагою наукового обладнання до 2,5 тонни. У проекті беруть участь також Росія, Італія та Німеччина.
Група вчених КрАО брала участь у розробці приладів для першого українського супутника «Січ-1» та інших українських космічних апаратів.
Колектив учених КрАО за допомогою радіотелескопа РТ-22 виконує спільну програму з NASA (США) і Японією. Методом радіоінтерферометрії зі наддовгими базами спільно з колективами астрономів інших країн одночасними спостереженнями кримські вчені визначають координати космічних об’єктів із точністю до мілісекунди дуги. Симеїзький лазерний супутниковий далекомір, єдиний у СНД, працює за програмою Міжнародної служби обертання Землі в складі команди з 40 станцій по всій планеті.
Кримські вчені живуть дуже скромно, насилу намагаються утримати світовий рівень досліджень. Таких фахівців будь-яка країна вважала б за честь поселити та обігріти, у нас же вони часто бувають забуті державою. У світі зовсім небагато таких фахівців, як у КрАО, однак вони часто позбавлені можливості публікувати свої дослідження в кращих світових журналах, наприклад, «The Аstrophysical Journal», якому за публікацію необхідно сплатити близько $180 за сторінку. Відомо, що п’ята частина світових відкриттів робилася в СРСР, сьогодні через дефіцит фінансування науки Україна і сусідні країни роблять їх двадцяту частину.
Важко наздогнати світовий рівень, — розуміють у Криму, — так що ж — проект будівництва найбільшого у світі телескопа з дзеркалом 26 метрів у діаметрі, який розробляється під керівництвом нинішнього директора КрАО академіка Миколи Стешенка, так і залишиться тепер кримською мрією? Він хвилюється про те, що Україна втрачає можливість брати пайову участь у будівництві сучасних міжнародних телескопів, як, наприклад, Європейський проект у Чилі та інші.
