Банкіри вважають, що чергова девальвація гривні пов'язана з розчаруванням частини учасників ринку, які розраховували на зміцнення курсу, але не дочекалися продажу валюти з боку експортерів. Негативні очікування, як і раніше, підігріваються Національним банком, котрий ніяк не коментує ситуацію на ринку, повідомляє Інтерфакс-Україна.
«НБУ не робить ніяких кроків. Варто йому зробити хоч би один крок, тобто здiйснити інтервенцію, і він переконає ринок, що гривня не буде падати далі», — сказав Українським новинам дилер банку «Металург» Олександр Логвиненко.
«Якщо НБУ не буде продавати (валюту), я готовий до того, що (долар) піде вище за коридор», — сказав старший дилер «Укрсиббанку» Дмитро Федотов.
На думку валютного дилера банку «Надра» Ярослава Цебра, до кінця дня котирування навряд чи перевищить рівень 4,8 грн./$1, «однак якщо офіційний курс на завтра знову знизиться, то темп девальвації міжбанківського курсу буде аналогічний сьогоднішньому».
Гривнева криза посилює і відкладене рішення МВФ про надання Україні чергового траншу кредиту EFF.
Відсутність міжнародної фінансової допомоги (джерело в Кабміні повідомило агенцію Інтерфакс-Україна, що зовнішнє фінансування становило мiнус 191 млн. грн.) розширює прогалину в українському бюджеті, примушуючи уряд вдаватися до прихованої емісії гривні.
Кабмiн збільшив випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) 1999 р. із 2988 млн. грн. до 3688 млн. грн. При цьому, звісно, основним покупцем облігацій є Національний банк, що кредитує таким чином уряд по невигідній для себе й народу ціні, яка, як повідомляє Інтерфакс-Україна, нижча за ринкову вартість. З початку року було розміщено ОВДП номінальним обсягом 3360 млн. грн. на суму 2749 грн. Якби при цьому Нацбанк отримував прибуток або хоч би повертав свої витрати, то із цим ще можна було б миритися. Але оскільки про доходи НБУ від ОВДП не повідомляється, тобто є всі підстави говорити про ретельно приховувану або так звану «оксамитову емісію». Зрозуміло, що в цих умовах Нацбанку, валютні резерви якого за даними зарубіжних джерел становлять сьогодні $ 1,3 млрд., вже не до підтримки стабільності гривні.
Прес-служба Нацбанку, котрий завжди вважав своїм щонайпершим завданням захист стабільності національної валюти, не коментує події на валютному ринку. Директор валютного департаменту Сергій Яременко сказав «Дню», що всі версії того, що відбувається, треба з'ясовувати в начальства. Директор емісійно- кредитного департаменту Наталя Гребенник відбулася заявою нібито з недавнього минулого: «Нацбанк проводить ту монетарну політику, яка забезпечує основу для стабільності національної валюти. Я б не стала казати, що ми бездіяльні».
Лише радник голови Нацбанку Віктор Лисицький зміг сказати щось зрозуміле: «Ті люди, і ті сили, які продовжують девальвувати гривню, домагаються саме доступу до валютних резервів Нацбанку. Іти їм назустріч? Ні! Тепер проводяться робочі наради із солідними господарськими суб'єктами. Проте я не можу сказати, що завтра ми почнемо інтервенцію. Та їм і не повернути назад процесу девальвації, що йде сьогодні. І чи треба?»
Отже, Нацбанк відступив перед урядом, який, з одного боку, ніби виступає проти грошової емісії для погашення заборгованості із соціальних виплат, а із iншого, веде мову про можливість «увести» додаткові гроші в економіку (Валерій Пустовойтенко — за даними агенції Інтрефакс-Україна: «...якщо показник інфляції буде нижчий за прогнозований»).
Тим часом, як повiдомив Держкомстат, у липні була не інфляція, а дефляція (1%). Ці дані легко спростовуються цінами на бензин, цукор, борошно, крупи, транспортні послуги тощо. Проте відмашка емісії і подальшої інфляції з девальвацією, мабуть, уже дана. Нацбанк, можливо, тимчасово, але виведено з гри. Тепер народ може розраховувати тільки на вибори: до них власті все ж будуть діяти обережно, щоб не підірвати остаточно свій імідж, трохи зіпсований останніми кризами на цукровому, хлібному і нафтовому ринках. Після виборів, якщо Україна зробить правильний вибір, у гривні знову з'являться справжні захисники.
