Народний депутат України, член фракції "Реформи" відповідає на запитання кореспондента "Дня":
- Олександре Сергійовичу, Ви були одним із перших, хто порушував питання про необхідність імпічменту Президента України. Можливо, ухвала парламентського комітету з правової політики та судово-правової реформи Вас задовольнила?
- Ця ухвала для мене не була несподіваною. Оскільки ще влітку я припускав, що у вересні цього року, якщо Президент і далі порушуватиме Конституцію, то так чи інакше виникне питання ініціювання процедури імпічменту.
Президент відмовився підписати закон про місцеві держадміністрації, вето на який долалося двічі, попри ухвалене 15 серпня звернення Верховної Ради до Президента з цього приводу. У самому зверненні недвозначно йшлося про те, що Президент порушив Конституцію. Він має усвідомлювати можливі наслідки такого кроку.
Іншого виходу в комітету з правової політики та судово-правової реформи просто не залишалося, оскільки Президент фактично залишив без відповіді звернення законодавчого органу України. Котре було прийняте для того, аби дати Президентові останній шанс виконувати свої конституційні обов'язки.
Я розумію, що, за Конституцією, практично немає шансів на успішне завершення процедури імпічменту. Але сама процедура завдасть шкоди іміджу Президента, і тоді вже не буде жодних сумнівів, що його повноваження продовжаться не довше, аніж до листопада 1999 року. А може, його повноваження закінчаться набагато раніше.
- Чи не стане ініціювання процедури імпічменту в парламенті ще одним політичним питанням, яке забирає час у депутатів для розв'язання економічних проблем?
- Я гадаю, що це питання, котре може з'явитися на порядку денному, передусім, матиме вплив на долю виборчого закону.
Ухвала комітету стала одним із сигналів Президентові. Річ у тім, що ті політичні сили, які усвідомлювали, що Президент порушив Конституцію, не хотіли йти на процедуру імпічменту доти, доки залишався шанс ухвалити закон про вибори за змішаною системою, яка необхідна для структурування майбутнього парламенту. Однак своїми заявами і діями Президент зводить шанси на ухвалення нового закону практично нанівець. Бумеранг, запущений Президентом, повертається у вигляді початку процедури імпічменту.
