Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Олександр ТКАЧЕНКО: «Початок багатообіцяючого шляху»

29 січня, 1999 - 00:00

Верховна Рада України, схвалюючи інтеграційні прагнення Білорусі та Росії, усвідомлює необхідність слов'янського об'єднання, але, схоже не поспішає до нього. «Ми бачимо в цьому процесі початок багатообіцяючого шляху», — сказав учора в Мінську спікер Верховної Ради Олександр Ткаченко про Союз Білорусі та Росії, виступаючи в білоруських Національних зборах.

Делегація українського парламенту прибула до Мінська з триденним офіційним візитом і була прийнята президентом Олександром Лукашенком. Говорячи про необхідність слов'янського об'єднання, про волю братнiх народів, Ткаченко при цьому дав зрозуміти, що створення Союзу не може бути стрімким. Україна та Білорусь мають спочатку створити спрощений режим вільної торгівлі, спільні виробничі та соціальні програми, фінансово-промислові групи.

«Ці стежки могли б вивести Україну та Білорусь на дорогу єдиного митного простору», — вважає Ткаченко. Єдиний митний простір двох країн автоматично означає й єдиний простір з Росією, з якою у Білорусі немає кордонів.

Ідею неквапливого включення України до троїстого слов'янського союзу підтримав і Лукашенко. «Ми дуже хотіли б бачити Україну поруч з Росією і Білоруссю, не форсуючи подій», — звернувся він до Ткаченка. При цьому для своєї країни він вибирає якраз форсований сценарій, наполягаючи на тому, що вже поточного року мають формуватися союзний парламент, союзні органи управління, що мають реальну владу, спільні, а потім і єдині валюти.

Виступи Ткаченка, наповнені ностальгією за часами Радянського Союзу, неприйняттям ринкових реформ і настороженістю до Заходу були вельми близькі до традиційної тональності білоруського президента. «Наші точки зору з багатьох питань схожі, якщо не з усіх», — сказав Лукашенко на зустрічі.

Разом з тим інтеграційна патетика українського спікера була явно змазана позавчорашнім рішенням ради федерації відкласти ратифікацію договору про дружбу і співробітництво між Росією та Україною. Може тому Ткаченко намагався уникати слів «Росія» і «Москва». «Я не розумію цього. Ми суверенна держава», — обмежився він коментарем в кулуарах, додавши журналістам: «Лужков — це ще не вся Росія і Москва — не вся Росія».

Мінськ

Лариса САЄНКО, «День»
Газета: