...і тому щорічно збирає журналістів зі Східної Європи, щоб познайомити їх зі своїми новинками. Зазвичай, запрошення на ці тест-драйви отримують лише представники автомобільних видань. Одним із рідкісних винятків став "День".
Треба віддати належне фірмі "Опель" - вона не шукає легких доріг у прямому і переносному розумінні. Тест-драйви вже не перший рік відбуваються в австрійських Альпах. Цього разу було обрано Тироль.
Від спортивного готелю "Брандльгоф", що розташований за сотню кілометрів до південного заходу від Зальцбурга (батьківщини Моцарта), стартували до високогірного перевалу два десятки автомобілів з емблемою-блискавкою. За кермом - журналісти країн Балтії і колишньої Югославії, кілька росіян, два білоруси та чотири представника України. Приблизно через кожні сто кілометрів треба мінятися машинами, тому суперечок, хто на чому їхатиме, не виникає.
Я та мій напарник, головний редактор автомобільного журналу "Сигнал" Владислав Волошин, обираємо для початку "Вектру-Караван". Слово "Караван" характеризує різновид кузова "Вектри" - це не седан, з яким ми вже знайомі, а 5-дверний універсал. Головна позитивна якість будь-якого універсалу - місткий багажник. У "Вектри-Караван" його обсяг 460 літрів (або, кажучи ненауково, 46 великих відер). А якщо скласти заднє сидіння, отримаємо 1500 літрів. "Це ж скільки вміститься мішків картоплі?" - приміряємо напівжартома.
Залежно від своїх спортивних амбіцій (або відсутності таких) покупець цього практичного сімейного автомобіля має змогу обрати один із семи двигунів. Найслабкіший має робочий об'єм 1,6 літри, найпотужніший - 2,5 л. Максимальна швидкість становитиме відповідно від 167 до 222 км/год. Втім, Австрія - не Німеччина і перевірити "максималку" тут нема де. На автобанах гранична дозволена швидкість - 130 км/год. А наш маршрут проходив, головним чином, карколомним серпантином, де про швидкісну їзду взагалі не йшлося. Зате ми мали змогу належним чином оцінити маневреність цього великого (4,5 метра завдовжки) автомобіля і тягу дизельного двигуна.
Ближче до перевалу обабіч дороги лежить глибокий сніг, якому байдуже червневе сонце. Було б схоже на Кавказ, якби не ідеально гладкий і чистий асфальт. Тут ми пересіла на "Корсу".
Ця міська малеча знайома нам не перший рік, проте нещодавно в ній багато що змінилося. Нове облицювання радіатора, бампери і бокові молдинги, що пофарбовані в колір кузова, надавали їй поважнішого вигляду. Проте головне нововведення - трициліндровий двигун. Він економічніший за звичайний (зокрема, з тієї причини, що втрати на тертя в трьох циліндрах менше, ніж у чотирьох).
Спочатку ми обидва розчаровані: двигун тягнув погано. Проте, коли спустилися з перевалу, машину не можна було впізнати - вона стала напрочуд моторною. Там, на висоті двох із половиною кілометрів, двигуну просто бракувало кисню.
"Корса" не більше нашої "Таврії", але майже на півтора центнери важче. Головним чином за рахунок засобів пасивної безпеки, які за сучасними стандартами необхідні навіть автомобілю особливо малого класу. У дверцятах приховані стальні балки для захисту від бокового удару, а крім того водія та пасажира, що сидить попереду, оберігають надувні подушки безпеки.
Завершили ми 300-кілометровий пробіг на "Сінтрі". Ця новинка фірми "Опель" є європейською версією відомого мінівена "Шевроле-Луміна". Двигун на американський смак (3 літри, 201 л. с.) дає змогу швидко розвинути швидкість до 200 км/год. Однак, маючи під капотом такого звіра, "Сінтра" не тримає водія в напрузі - керувати нею легко і приємно. У салоні 8 пасажирських місць. У США такі автомобілі вважаються сімейними, але де, скажіть, будь ласка, у нас такі багатодітні родини? А якщо іноді й зустрічаються, їм аж ніяк не до автомобіля.
Під час зупинок "Сінтра" приваблювала допитливих. В Австрії вона поки що рідкісність, причому не тільки через новизну. Її вартість залежно від комплектації коливається довкола 40 тисяч доларів, а середня зарплата тут - $1000. Що вже казати про бідніші країни, що добре нам відомі... Мабуть, в Європі - особливо в Східній - "Сінтрі" судилася роль офісного автомобіля для зустрічей та проводжання гостей фірми тощо. Кожна модель має своє призначення і свою долю.
