Очікувані завтра «миколайчики» особливо дорогі будуть дітям-сиротам, вихованцям інтернатів та притулків. Керівники цих установ хвилюються, не сплять, організовують... Саме вони й розповідають про спонсорство та благодійність.
Інна ШВЕЦЬ, директор Луганського дитячого будинку №1:
— Я не можу сказати, що хтось із підприємців допомагає нам систематично. Багато хто до свята щось дарує дитбудинку, як правило, техніку, білизну, одяг і взуття для дітей. Здебільшого, звісно, над нами шефствують підприємства, установи — міліція, наприклад. Конгрес азербайджанців в Україні ось почав регулярно допомагати. А від багатих підприємців ми, звісно, також іноді щось отримуємо, у нас запитують, що діти хотіли б, але сказати, що ці випадки є частими — не можу. Це, як правило, якась разова допомога до свята. Здебільшого допомагають люди середнього й навіть невеликого достатку, і вони ніколи не афішують свою благодійність. Ось є викладач медичного університету, який щомісяця перераховує нам частину своєї зарплати. Але я впевнена, що він не хотів би, щоб я називала його прізвище. Сімейна пара, люди, гадаю, середньозабезпечені, двічі на рік приносять нам по тисячі гривень, пропонують щось купити дітям і беруть участь у процесі купівлі. Я знаю, що вони мають своїх трьох дітей. Жінка одна релігійна, виховує сама дитину, перераховує щомісяця невелику суму. А ті, хто пальці віялом розкидає, таких у нас жодного разу не було.
Я думаю, що підприємці могли б більше нам допомагати. Але, можливо, люди не хочуть «засвічувати» свої прибутки.
Галина ТРОЇЦЬКА, голова союзу багатодітних сімей, м. Ясинувата Донецької області:
— Чесно кажучи, прикладів благодійності сьогодні стало дуже мало. Я маю на увазі передусім «справжню» — «чисту» благодійність: це коли подарунки дарують самі люди, що діляться з іншими своїм майном або грошима. Наприклад, у місті Ясинувата Донецької області на сьогодні є тільки одна людина — директор великого підприємства, яка дуже часто дарує подарунки дітям від себе особисто (при цьому, до речі, намагаючись залишатися анонімним!). Ця людина на минулий День святого Миколая з особистих заощаджень виділила значну суму для поїздки дітей із багатодітних сімей та дітей-сиріт на екскурсію до Києва. Але такі випадки — поодинокі.
Сьогодні більше поширена «загальна добродійність», коли подарунки надають організації та компанії. Вона саме й буває приурочена до Дня святого Миколая або до Дня захисту дітей. Навзамін цій благодійності часто йде мимовільна реклама дарувальників, які, наприклад, дарують дитячим установам творчості відеокамери, комп’ютери, техніку. Але ці випадки попри всі їх достоїнства — лише «загальні подарунки», які одночасно призначені для всіх і не призначені нікому…
При союзі багатодітних сімей міста Ясинувата створено особливий фонд, члени якого допомагають не тільки сім’ям, де багато дітей, але й дітям-сиротам. Вони буквально діляться «зайвою сорочкою», приносячи до фонду свої речі, одяг, який часом спеціально купують для нужденних. У нас зараз існує практика вручення подарунків особисто в руки, коли багаті або заможні люди приносять гроші та передають їх особисто в руки тим, кому хотіли б допомогти. Особливо цей рух починається саме до дня Миколи-Чудотворця і новорічних свят. Адже всі дарують своїм дітям подарунки у ці дні, а є такі діти, яким ніхто нічого не подарує…
До речі, тут слід зазначити, що всупереч розхожій думці про скупість багатих людей, саме вони у дні свят, у важкі хвилини допомагають дітям. Так, наприклад, до нинішнього Дня святого Миколая багаті люди організовують для дітей-сиріт корисні прогулянки Слов’яногір’ям, екскурсію до Львова, дають кошти на організацію свят і зустрічей. Одна молода людина, яка нещодавно добре просунулася по службі, досі перераховує значні суми до бюджету різних сімей, де є діти-інваліди і на рахунок дитячого будинку інвалідів дитинства. Часто він же надає гуманітарну допомогу. Учора, наприклад, він переслав до одного із сирітських притулків кілька конвертиків, в яких були гроші та солодкі подарунки з написом «Від Миколая-Чудотворця».
На жаль, ні на кого, крім цих одинаків, нам розраховувати більше не доводиться. Щоб отримати допомогу в спеціальних фондах, часто доводиться платити гроші. Та й сама допомога іноді буває «не дуже». Так, нещодавно нам як допомогу надали брудний поношений дитячий одяг. Адже для дітей не стільки важливі великі подарунки, вони чекатимуть у день Миколая-Чудотворця простих цукерок під подушкою, для них це актуальніше.
Ольга КРИВА, директор Тернопільського дитячого будинку для дітей шкільного віку:
— Серед тих, хто нам допомагають, є й багаті люди. Вони, як правило, не афішують своїх статків, але ми це бачимо по тих щедрих подарунках, які вони роблять нашим сиротам. Є у нас такий пан Ігор (він навіть не хоче афішувати своєї благодійності, і ми розуміємо, що на це можуть бути й особисті причини), який не лише на Святого Миколая, а й у інші дні багато нам допомагає. Є й інші благодійники. Вони спершу радяться з нами, а також з дітьми, що їм потрібно, а потім купують і приносять одяг, взуття, канцелярські товари і т. ін. Передають нам подарунки і з Америки, і з Канади... Але найбільш відчутна допомога нашому дитячому будинку надходить все-таки не від окремих благодійників, а від фірм та приватних підприємств. Зокрема, дирекція «Укртелекому» допомогла нам з ремонтом, ВАТ «Тернопільський міський ринок» влітку організувало випускний вечiр, також допомагають фірма «Натурпродукт-Вега» та Управління внутрішніх справ у Тернопільській області. А ще багато уваги дітям приділяють студенти-греко-католики з Товариства «Обнова». Вони возять наших вихованців на екскурсії, організовують для них свята... Сподіваюся, що й цьогорічний Миколай буде щедрим на гостей та подарунки.
Микола ХАР, директор Селятинської середньої загальноосвітньої школи-інтернату Путильського району Чернівецької області, депутат обласної ради:
— Наш заклад має постійних «опікунів» в особі ЗАТ «Путильський лісокомбінат» та Путильського держспецлісгоспу. Вони систематично допомагають нам будівельними матеріалами, транспортом, у підготовці до зими, беруть участь у благодійних акціях на підтримку дітей з малозабезпечених сімей та сиріт. В основному в нашій школі навчаються саме такі дітки, а також з віддалених гірських сіл, які не мають змоги щодня добиратися до школи. Забезпечити їхнє навчання, побут та дозвілля за рахунок коштів, які нам виділяються, важко, тому ми вдячні всім тим, хто готовий допомогти закладу. Саме так, об’єднавши бюджетні та спонсорські кошти, ми вирішуємо проблеми нашого інтернату, і сьогодні з усією відповідальністю можу сказати, що для наших учнів створено всі необхідні умови. А День святого Миколая — традиційне свято у нашій школі, тим паче, що і сам директор — Микола. Ми організовуємо концертні програми, вечори відпочинку для старших учнів та урочисті ранки для малят. А у передсвяткову ніч улюблений Святий обов’язково покладе кожній дитині під подушку солодкий подарунок.
