Експерти МВФ прогнозують, що в умовах повільного зростання світової економіки і побоювань, пов’язаних із зростаючими кредитними ризиками, інвестори займатимуть «оборонну позицію» щодо виділення коштів для ринків, що розвиваються, аж до кінця нинішнього року, повідомляє Інтерфакс-АФІ, посилаючись на агентство Доу Джонс. На думку МВФ, ризики для ринків, що розвиваються, зараз не дуже великі, як в 1998 році.
У той же час, якщо повномасштабна криза зачепить хоч би одну з великих країн, що входять до категорії emerging markets, то наслідки будуть «непрогнозовано серйозними». Питання про можливість розвитку ланцюгової реакції цього разу поки залишається відкритим, як відзначають експерти.
Чи існує загроза кризи для України?
Олександр НАРБУТ , президент концерну «Пульсар»:
— Спад економіки США завжди об’єктивно впливав на інвестиційну активність у світі, оскільки там зосереджено найбільший масив капіталу, а поблизу, в Карибському басейні є великий пул інвестиційних структур. Коли падають міжнародні фондові індекси, то це є не що інше, як свідчення виведення інвесторами своїх капіталів з цінних паперів і дані про те, що пропозиція цих паперів перевищує попит. Зараз спостерігається певне зростання швейцарського франка, що традиційно говорить про перекази інвесторами грошей в більш надійні авуари. Крім того, відмічено тенденцію переведення інвесторами своїх коштів в грошову форму. Що стосується України, то оцінки дуже цікаві. Ряд відомих інвестиційних структур недавно включили до свого інвестиційного портфеля євробонди України. Нехай і на рівні часток процента, але це можна розцінити як появу комплексу довір’я до подій в Україні. І тут можна нагадати, що останнім часом ціна на єврооблігації України тримається на хорошому рівні. На момент відставки Віктора Ющенка облігації, номіновані в доларах, провалилися і мали ціну 60% від номіналу. Сьогодні, через чотири місяці, ціна на них більш ніж відновилася і займає безпрецедентно високий рівень — 83% від номіналу
Крім того, загальновідомо, що реальні ризики негативних економічних наслідків для інвесторів найбільше торкаються країн з глибоко інтегрованою в світову систему економікою. Якби у нас на першому місці був експорт в Сполучені Штати, Німеччину, Японію, де виробляється більша частина світового ВВП, то негативні явища на їх ринках били б насамперед по українській економіці. Переважаюча ж частина експорту і імпорту у нас поки що припадає на Росію. Звідси м’який натяк на те, що коли «великою країною», котру зачепить «повномасштабна криза», виявиться Росія, то це, безумовно і цілком логічно, позначиться і на Україні. Ми це вже бачили в 1998 році. Потім відплив капіталу позначиться на діловій активності в Україні і на експортних можливостях українських товарів. Але важливо враховувати і інші тенденції. Ми зараз маємо несприятливі експортні умови для торгівлі з Росією як в зв’язку з непрацюючою угодою про вільну торгівлю, так і внаслідок переходу на стягування ПДВ в країні призначення. Тому навіть в тому разі, якщо в Росії розпочнуться істотні економічні процеси, для нас це навряд чи буде більш боляче, ніж існуючі економічні наслідки. Більш жорсткі умови торгівлі з Росією примушують сьогодні українських експортерів шукати нові ринки збуту, і в ситуації, про яку ми говоримо, багато що залежатиме від того, на які саме ринки вони зорієнтуються. Розумна експортна переорієнтація може дещо демпфірувати вплив кризових зовнішніх процесів.
Прогнози в цих питаннях річ невдячна, оскільки сфера активного перепливу капіталу є малодослідженою. Але активний відплив капіталу з українського ринку сьогодні ніхто взагалі не візьметься спрогнозувати. Хоча б тому, що не було припливу. Інвестиційний бум в Україні ще не спостерігався. У сфері цінних паперів наша країна ще не є привабливою. А ринки облігацій, ринки запозичень у нас просто не розвинені. Жодна українська компанія ще не уславилася тим, що випустила корпоративні єврооблігації. На відміну від Росії, де навіть Москва демонструє гарний приклад управління зовнішнім боргом, не кажучи вже про таких корпоративних суб’єктів, як нафтові компанії. Фінансові ризики не відірвані від реальної економіки, тому єдине, на що потрібно зробити поправки, — це плани приватизації. Орієнтацію на зовнішнього інвестора слід підкоригувати. Якщо ми однозначно хочемо залучити, як, наприклад, в обленерго, зовнішнього інвестора, то продаж енергооб’єктів потрібно припинити, а якщо нам підходять вітчизняні інвестори або гроші з близького зарубіжжя, то треба дещо підкоригувати правила. А можливо, Фонду держмайна взагалі треба рішуче зосередитися на вдосконаленні і посиленні корпоративного управління державною власністю, щоб брати гроші для бюджету з цього цілком реального джерела?
Із усього сказаного можна зробити такий висновок: ми кризи не боїмося, бо немає міцнішої валюти, ніж гривня, що нам невпинно демонструє Національний банк. Але на його місці, запобігаючи певним тенденціям, я б не допомагав гривні дуже зміцнюватися. Тому що стабільність краще будь-якого коливального процесу. Що вище підніметься гривня, то більш болісним буде її падіння. А умови для цього почнуть у нас виявлятися з наближенням до виборів, коли неминуче відбуватимуться великі викиди валюти на готівковий ринок. Але при тих боргах за квартплату, що є у населення, на зростання споживчої активності, що могла б спричинити вал інфляції, чекати не доводиться.
Леонід КІСТЕРСЬКИЙ , директор Інституту міжнародної ділової співпраці, доктор економічних наук, професор:
— Я не вважаю, що ризики для економіки України великі. Річ у тім, що в нашій країні вже стала стійкою не дуже сприятлива ситуація для фінансової діяльності. Але вона досить стабільна і прогнозується. Нічого ризикованого в Україні не відбувається і навряд чи станеться. А частка України на світовому ринку, її фінансові потоки такі незначні, що на нашу країну навряд чи вплине фінансова криза в інших країнах. Якщо там щось вибухне, то Україна, швидше, що-небудь виграє з припливу капіталу. Тому що втрачати нам практично немає чого. Всі давно знають, що у нас не дуже сприятлива кон’юнктура для припливу капіталу через недосконале законодавство, оподаткування і високі митні тарифи. Тож гірше навряд чи буде. Тому що Україна не є серйозним гравцем на цих ринках. Інвестицій у нас так мало, що через їх зниження ми не постраждаємо.
Олександр БАЗАРОВ , голова правління банку Credit Suiss First Boston Україна:
— Ризики для України невеликі, тому що з 1998 року фінансові інвестиції для нас поняття чуже. Отож наш фінансовий ринок не постраждає. Світова криза, якщо вона, звичайно, станеться, вдарить по Україні через реальний сектор, оскільки глобальна депресія може зменшити попит на наш експорт — метали, хімію, продукцію сільського господарства. Але світові фінансові ринки нам нічим не загрожують, тому що для західного капіталу наш ринок просто не існує, його немає. І хоча мінімальний ринок українських облігацій все ж існує, випуск нових єврооблігацій нам в найближчі два-три роки «не загрожує», і залучити гроші через фінансові ринки Україна в будь-якому разі не зможе. А ось для реального сектора небезпека досить велика. І далі ланцюжок може розкручуватися. Наприклад, зниження попиту на наш метал — це падіння експорту, скорочення бюджетних надходжень, звуження внутрішнього ринку тощо. Я гадаю, що вивченням цих питань має зайнятися Міністерство економіки.
Євген ПАЛЕНКА , фінансовий директор Полтавської газонафтової компанії:
— Я вважаю, що з погляду кризи і уповільнення розвитку світової економіки ризики для України не дуже великі, оскільки сама ця криза не матиме великого впливу на нашу країну. Для України найбільший ризик зараз — це внутрішня нестабільність. Проте зараз ми маємо позитивно діючі чинники стабільності курсу гривні і позитивних тенденцій в макроекономіці. Якщо при цьому корупція в Україні не піде на спад, тоді її наявність може стати найбільшим ризиком з погляду західних інвестицій. Якщо ж вдасться втримати макроекономічні показники і досягнути зниження рівня корупції, тоді «велика світова криза» може обійти Україну стороною.
Юрій ЗАСТАВНИЙ , фінансовий директор компанії «Сенгента»:
— Україна є лише однією з десятків країн, що розвиваються, і звіт МВФ стосується до всіх них і має досить загальний характер, не маючи специфічного характеру для якихось держав. Основні західні економіки зараз дещо ослабилися через уповільнення американської, падіння євро та інтернетного бізнесу, на який покладалися великі надії. Інвестори вже не хочуть інвестувати в те, що нещодавно називалося економікою нового століття. У свою чергу американська економіка, що недоотримала інвестицій, вже не в змозі інвестувати країни, що розвиваються, і купувати в колишньому обсязі їх товари. Хвиля йде з сильних країн і може принести хворобу в ті країни, що розвиваються. Але Україна зараз перебуває в кращому стані, ніж останні п’ять років. Піднімаються й інші країни СНД, що дещо виокремлює їх із загальної маси країн, що розвиваються. Тож даний прогноз МВФ не дуже стосується України, оскільки з ряду показників вона перевершує інші країни. Але майбутні вибори все ж примусять інвесторів зачекати, і вони не підуть далі якихось стриманих заходів. У будь-якому разі продовження економічного розвитку в Україні переважить і буде більш визначальним, ніж вплив кризових явищ в світовій економіці. Наприклад, на мою думку, спад на всіх ринках, що розвиваються, на 50% може викликати спад в Україні лише на 5%.
Денис КРАСНІКОВ , генеральний директор Ради молодих підприємців України:
— Я не бачу поки що джерела нестабільності, звідки могла б початися ланцюгова реакція. Але якщо воно з’явиться, то криза може зачепити й Україну. Все залежить від дуже багатьох обставин: де і коли почнеться, яка ситуація буде на той момент в нашій країні. І головне — в якому стані перебуватиме наша економіка. Важливо, чи почнуться негативні моменти у фінансовому секторі або в реальній економіці, і, звичайно, можна передбачити також і їх взаємний вплив. Але ризикованих ринків зараз щось непомітно, я їх не бачу.
