Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Оптимістична перемога збірної України

21 серпня, 1998 - 00:00

Попередню контрольну гру українська збірна програла полякам — 1:2. Тренери, зрозуміло, взяли необхідну інформацію про гравців, що міняються цілими складами, але експериментували українці в цій грі слабко й мляво. Навряд чи хтось мав сумнів, що в останньому спарингові перед грою з росіянами, зустрічаючись з далеко не слабкими грузинами, українці неодмінно намагатимуться досягти успіху, спробувавши при цьому варіант безболісного впровадження іногородніх футболістів до динамівської гри. Адже «Динамо» — це «Динамо», а збірна — це збірна. Якщо так говорить Валерій Лобановський, значить так воно й є.

І наші тренери вдало підібрали суперника для самоперевірки. Передусім з точки зору схожості малюнків командних дій російської та грузинської команд. Так, функціонально грузини виявилися не дуже вже й готовими до цієї зустрічі. Але це вже інше питання.

У нашої ж збірної гра явно вийшла. Й річ не лише в перевазі над суперником у сумі командних швидкостей, що, звичайно ж, дуже важливо. Не хотілося б поспішати з висновками, але, схоже, матч засвідчив ефективність копіткої селекційної роботи Йожефа Сабо та його колег. Мабуть, уперше нединамівці не тільки не випадали з командної гри, але й успішно намагалися (за допомогою тренерів, зрозуміло) тактично урізноманітити її. Почасти йдеться про московського торпедівця Сергія Скаченка, що вельми ефективно діяв у другому таймі на вістрі атаки, й у повній мірі — про львів’янина Володимира Микитина, що відіграв на лівому фланзі весь матч просто здорово.

Можливості збірників-динамівців ми знаємо краще. Зіграли вони на належному рівні. Окремо хотілося б сказати про Андрія Шевченка. З появою на полі Скаченка, Андрія було переведено в позицію «під нападниками», й він проробив у відносно новій для себе ролі величезний обсяг роботи. Тут я б відзначив і багатогранність таланту динамівського форварда й вдалий тренерський хід.

І ще. У газеті «Команда» від 18 серпня ц.р. був опублікований матеріал «Рейнджери в погоні за Шеві на суму 8 мільйонів фунтів...» Так ось почесний президент АТ «ФК «Динамо» (Київ)» Григорій Суркіс, до якого ми звернулися за коментарями з приводу вищезгаданої публікації, категорично заявив, що керівництво динамівського клубу з жодним із представників шотландського клубу ніяких переговорів про можливий трансфер Андрія Шевченка в «Глазго Рейнджерс» не провадило, бо значущість завдань, що стоять перед київським «Динамо», перевищують однохвилинні комерційні інтереси клубу.

Йожеф САБО, старший тренер збірної України:

– Ми залишилися задоволені й результатом матчу, й діями своїх гравців. Відрадно, що до цієї гри всі наші футболісти віднеслися дуже серйозно. У нас були пристойні швидкості — як індивідуальні, так і командні, що, в кінцевому результаті, й забезпечило нам велику перемогу.

— В збірну викликався гравець німецького «Вердера» Віктор Скрипник. Але його не було навіть у запасі.

— В останньому матчі Скрипника було травмовано. Він прилетів до Києва, але йому необхідне лікування, як мінімум тижні два.

— А як справи зі здоров’ям у Юрія Максимова?

— Поганенько. Він ще навіть не приступив до тренування в основній групі через травму.

— Чи задовольняє вас гра Юрія Калитвинцева в останніх матчах?

— Повністю — ні. Але він, як і Шевченко, поступово відновлюють свою колишню форму.

— У вас, очевидно, досить інформації про збірну Росії?

— Та хіба ж може бути інакше! Впевнений, що й Анатолій Бишовець не страждає від нестачі інформації про збірну України.

Сергій КУТИВАДЗЕ, тренер збірної Грузії:

— Ми поступилися господарям передусім через погану функціональну готовність. Це велике щастя для України, що в неї є київське «Динамо», де гравці, що складають кістяк збірної, готуються планомірно й стабільно під керівництвом Валерія Лобановського. Наша ж збірна на 90 відсотків складається з легіонерів.

— Не так давно — 30 травня — ваша команда зустрічалася в товариському матчі зі збірною Росії. На ваш погляд, при такій грі, як сьогодні, чи може збірна України сподіватися на перемогу над росіянами 5 вересня?

— Важко відповісти на це запитання, тому що ми зустрічалися з одним складом збірної Росії, а проти України буде грати зовсім інший. Я впевнений лише в тому, що для України це буде дуже важкий матч. Але якщо запропонований вами темп виявиться супернику не під силу, Росія вимушена буде поступитися...

Олександр СЕРДЮК, «День»
Газета: