25 судів першої інстанції, два — апеляційні, всього — більше року тяганини. Позавчора Донецький апеляційний суд виніс рішення на користь україномовної школи №111. Сьогодні — засідання суду щодо інших шкіл Донеччини, яким також загрожує закриття. Тим часом на школу №34 у Єнакієвому, в якій навчався свого часу Президент, виділяють 35 мільйонів гривень прямого бюджетного фінансування. Ми раді за них. Але...
27 березня Донецький апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Донецької міської ради на постанову від 30 січня 2012 року, якою скасовано ліквідаційне рішення Донецької міської ради від 15 квітня 2011 року щодо україномовної школи №111 м. Донецька. Це означає, що одна з небагатьох україномовних донецьких шкіл, яку намагалися «оптимізувати», все ж таки продовжить роботу. Якщо чиновники не продовжать судову боротьбу проти неї та проти батьків школярів.
Нагадаємо, що школа №111 підпала під так звану «програму оптимізації», згідно з якою школи з поганим фінансуванням, некомфортним місцем знаходження, невеликою кількістю учнів, а також ті, приміщення яких перебувають у поганому стані, мали бути закриті, а учні — переведені на навчання до шкіл, які є ближчими та більш комфортними для навчання.
Батьки та вчителі СШ №111 не розділили позиції влади, вважаючи її неправомірною, й успішно оскаржили це рішення у суді. 30 січня 2012 року Ворошиловським районним судом міста Донецька винесено постанову, якою визнано протиправним та скасовано рішення Донецької міської ради від 15 квітня 2011 року «Про ліквідацію Донецької загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів №111 Донецької міської ради Донецької області». Влада подала апеляцію на рішення суду, втім, знову програла.
— Звісно, ми раді. На таке рішення ми й розраховували, — каже Олена МОЗГОВА, мама двох учнів школи № 111. — Закон був на нашому боці. І саме тому ми були впевнені в успіху. Усі документи були зібрані, і було доведено, що закрити школу намагалися незаконним шляхом. Ми ще раз переконалися в тому, що відстоювати справедливість і права своїх дітей необхідно до кінця, що все недаремно.
— Батьки почали боротися із 12 січня 2011 року, тобто боротьба тривала рік і два місяці. Відбулося 25 судів у першій інстанції і два — апеляційні. На всі ці суди приходили батьки — коли з пікетами, коли з плакатами, — розповіла «Дню» представник батьків у суді Марія ОЛІЙНИК. — Звичайно, влада може оскаржити справу у Вищому адміністративному суді, але, з моєї точки зору, ніяких шансів у них там немає.
За її словами, до 2010 року, тобто до перемоги Віктора Януковича на президентських виборах, щороку в Донецьку відкривали одну українську школу. Тепер, як бачимо, процес зворотній. На сьогоднішній день в Донецьку діє 161 школа, з них 18 — українські.
Марія Олійник нагадує, що зараз судовий процес стосовно «оптимізації» водночас двох шкіл триває в Макіївці.
— На жаль, влада замість того, щоб захищати інтереси своїх виборців та задовольняти їхні потреби, йде проти них. І не завжди судді стають на бік батьків школярів, — констатує адвокат.
За словами Марії, при розгляді справ щодо шкіл №3, №27 та №100 Донецький окружний адміністративний суд, а саме суддя Олег Коніченко, «при великих порушеннях» прийняв рішення на користь влади. Утім, батьки школярів двох навчальних закладів звернулися до апеляційного суду, який розгляне справу щодо шкіл №3 і № 100 сьогодні, 29 березня.
— Перемога 111ої школи, звісно, надихає, але в них інша ситуація. Ця школа працює, й діти відвідують заняття, а наша школа закрита, наші діти ходять до різних шкіл, — говорить Ганна НАЗІПОВА, глава ініціативної групи батьків школи №3 міста Макіївки. — Ми судимося з 1 червня минулого року, вже пройшли через багато судів. Сподіваємося, що цього разу в апеляційному суді закон усе-таки буде на нашому боці. Інакше школу повністю ліквідують, знімуть з реєстру. У нашому селищі є ще одна школа, але вона стоїть на околиці селища, біля закритої шахти, до неї три кілометри. Чому вважають, що та школа краща, яка мотивація — не зрозуміло досі. Комісії не було, хоча ми вимагали.
Сьогодні паралельно, за словами Марії Олійник, розглядатиметься апеляція чиновники райвно — скарга проти донецької школи №2.
— Це школа з російською мовою навчання, дуже добра школа, з гарним приміщенням. Влада хотіла її ліквідувати (поряд зі школою зведено церкву, територія якої поглинула майже весь майданчик біля школи), а в результаті боротьби поки що тільки зняла з неї статус «з поглибленим вивченням англійської мови». Батьки оскаржили це рішення, виграли суд, а завтра в апеляційному суді розглядатиметься апеляція чиновники райвно проти батьків щодо зняття цього статусу. А відстоює школу мати одного з учнів, юрист за фахом, — розповідає Марія та підсумовує: — Влада виправдовує таку «оптимізацію» відсутністю потрібних фінансів на їх забезпечення. Але тут є лукавство, — переконана Марія. — Мовою цифр це звучить так: на утримання чотирьох шкіл у Макіївці потрібно до двох з половиною мільйона гривень, на утримання школи №111 на рік потрібно півтора мільйона. Натомість на школу №34 у місті Єнакієве, так звану «Школу Майбутнього», у якій навчався свого часу Президент, прямим фінансуванням з державного бюджету виділяють 35 мільйонів гривень. Я вважаю, це злочин — економити на решті шкіл, аби побудувати «освітнє Межигір’я». Я проти того, щоб закривали школи, і не тільки україномовні, а будь-які. Особливо в таких селищах, як Макіївка. Скажімо, поряд зі школою №100 немає жодних інших середніх навчальних закладів, і діти змушені їздити у Харцизьк на міжміському транспорті, щоб навчатись там.
35 мільйонів фінансування на одну школу — це чудово... Але тоді, коли ця практика поширена на всі українські школи.
