Проект зведеного бюджету України на 2001 рік передбачає рівні прибутки і витрати в розмірі 52,3 млрд. грн., повідомив міністр фінансів Ігор Мітюков. Проект бюджету складено з розрахунку зростання реального валового внутрішнього продукту 2001 року на 4%, середньорічного курсу гривні — 6,3 грн./$1, середньорічної інфляції — 19% (раніше Мінфін пропонував визначити прибутки зведеного бюджету в 47 млрд. грн., а середньорічний курс гривні — на рівні 6,7 грн./$1).
Номінальний валовий продукт, як сказав І.Мітюков, становитиме 2001 року 190 млрд. грн., таким чином, прибутки зведеного бюджету-2001 дорівнюватимуть 28,2% од ВВП, що відповідає рівню прибутків бюджету-2000. Міністр фінансів підкреслив, що проект держбюджету-2001 складено на чинній податковій базі. (Тут варто нагадати, що Президент раніше заявив, що не підпише бюджет-2001, якщо він буде сформований на старій податковій базі).
Витрати бюджету України на 2001 рік збільшено в поданому в парламент проекті документа порівняно з минулим роком на 3,9 млрд. грн, з яких 3,4 млрд. грн. — витрати на соціальні потреби. Із 3,9 млрд. грн. 1,1 млрд. грн. — це перерозподіл бюджетних сум за різними статтями, повідомив міністр. «Ми розуміємо незначне зростання зарплати (на 25% за інформації, що планується, у 18%. — Ред. ), але розглядаємо це як перший крок, який дуже необхідно зробити, оскільки в цих сферах за останні 4—5 років зарплати не підвищувалися», — зазначив І.Мітюков.
Міністр підкреслив, що додатково 300 млн. грн. вдалося знайти для фінансування пенсій, які призначає держава, — витрати в цій сфері перевищать 1,3 млрд. грн, що дасть можливість повністю розмежувати витрати бюджету і Пенсійного фонду.
Витрати держбюджету для обслуговування державного боргу 2001 року передбачено в розмірі 6,35 млрд. грн., з яких 4 млрд. грн. буде направлено на обслуговування зовнішнього боргу.
Кажучи про внутрішній борг, І. Мітюков підкреслив, що основні виплати — в розмірі близько 1,7 млрд. грн. — буде зроблено на адресу Національного банку. За словами І. Мітюкова, уряд не відмовляється від зовнішніх позик 2001 року, насамперед, у рамках співробітництва з МВФ та Світовим банком, однак деталі стратегії Мінфіну на міжнародних ринках він коментувати не став. За даними агентства Інтерфакс-Україна, зовнішній борг України станом на 1 липня 2000 року становив 57,50 млрд. грн., або $10,58 млрд., за офіційним курсом, скоротившись із початку року на $1,87 млрд., або на 15% (сьогодні зовнішній борг становить майже 40% ВВП). У той же час внутрішній борг за шість місяців зріс із 15,0 млрд. грн. до 23,16 млрд. грн. Істотне його зростання пояснюється реструктуризацією боргових зобов’язань уряду перед Національним банком.
Після проведеної в лютому — квітні 2000 року реструктуризації зовнішнього комерційного боргу основними проблемами в його обслуговуванні є погашення боргів перед країнами — членами Паризького клубу кредиторів обсягом близько $0,5 млрд. у 2000—2001 роках і боргів перед фінансовими організаціями.
На початку літа під час розробки проекту держбюджету- 2001 уряд прогнозував приватизаційні надходження в розмірі 4,5 млрд. грн., у серпні прогноз зріс до 6,5 млрд. грн., а в остаточному вигляді сума становила 9 млрд. грн. Як зазначив І. Мітюков, «Україна на етапі економічного зростання може залучати значно більше... Таке завдання є реальним», — сказав він. Міністр висловився про можливість випуску на зовнішні ринки приватизаційних облігацій.
Не зайве нагадати, що відповідно до державної програми приватизації, надходження в держбюджет 2001 року мають становити суму, еквівалентну $1,5 млрд., 2002 року — $1 млрд. При цьому в держбюджет перераховуються 93% від загальної суми приватизаційного продажу. Законом про держбюджет на 2000 рік надходження від приватизації визначено в розмірі 2,5 млрд. грн. У січні — серпні Фонд державного майна перерахував до бюджету 1,2 млрд. грн., тоді як за весь 1999 рік — 0,68 млрд. грн.
Проте, незважаючи на обнадійливу макроекономічну перспективу, змальовану головним фінансистом, вести мову про проходження кабмінівської версії бюджету через парламент поки що передчасно.
КОМЕНТАРI
Леонід КРАВЧУК, координатор парламентської більшості, фракція СДПУ(о):
— Є одне принципове питання, яке може стати причиною дуже серйозних політичних дебатів у парламенті. Це питання податкової бази для дохідної частини бюджету. Президент Леонід Кучма вже неодноразово заявляв, що він не підпише бюджет, якщо він буде побудований на старій податковій базі. Бюджет подано. Він повністю побудований «по-старому». У зв’язку з тим ситуація з цим найважливішим для країни документом абсолютно не зрозуміла. Запропонований урядом бюджет, поданий до ВР, абсолютно не відповідає оприлюдненій позиції Президента, а отже, можна зробити висновок про подальшу долю цього проекту бюджету.
Сергій ТЕРЬОХІН, фракція «Реформи— Конгрес»:
— Навіть 49 млрд. грн. дохідної частини за умови існуючої недоїмки щодо податків і динаміки її зростання звучать дуже оптимістично. А збільшення прибутків на 3 млрд. грн. в остаточному варіанті взагалі можна назвати фантастичним. Це в обов’язковому порядку спричинить зміну інфляційних показників. У мене викликає сумнів задекларована збалансованість бюджету.
До політичної кризи може призвести той факт, що бюджет-2001 зверстаний на старій податковій базі. По-перше, не зрозуміло, на що при цьому розраховує уряд. По-друге, не зрозуміло, чому уряд так наполягав на прийнятті в першому читанні Податкового кодексу. За юридичною логікою, бюджет має грунтуватися на чинній податковій базі. Так і зробив уряд. Це юридично правильно, але політично провально. А тому зараз ми змушені повернутися до питання прийняття перехідного документа, що передбачає «технічний ремонт» деяких податків і зниження ставок. Однак Мінфін і Кабінет Міністрів загалом негативно ставляться до цієї ідеї. Усі спроби профільного комітету знайти компроміс із Мінфіном закінчуються безрезультатно. Боюся, що нам доведеться просто «закидати» цей законопроект у сесійну залу і силовими методами вимагати реакції Мінфіну на нього. Іншого шляху я не бачу.
Приватизаційні амбіції — 9 млрд. грн. — так само вражають. Почнімо з того, що в країнi і таких-то вільних грошових мас немає. А для іноземних інвесторів усе ще великі економічні та політичні ризики.
Наскільки мені відомо, уряд, складаючи бюджет-2001, ураховував, що фінансування МВФ буде відновлено. Я сподіваюся, що так і буде. В іншому випадку деякі макроекономічні показники виявляться дуже оптимістичними. Наприклад, курс гривні 6,7 гривень за один долар.
Чесно кажучи, в більшості депутатів викликає подив неузгодженість публічних заяв Президента і бюджетних дій уряду. Я все ще сподіваюся, що перед першим читанням точки дотику з урядом буде знайдено. Цього тижня планується зустріч глав фракцій більшості із Президентом. Можливо, це питання буде порушено і там.
Олександр РЯБЧЕНКО, фракція ПЗУ.
— В проекті бюджету на наступний рік, на мою думку, є два проблемні моменти. По-перше, показники, що зросли від приватизації, більше відповідають оптимізму уряду, аніж реальному переліку підприємств, які пропонуються до продажу. У головного об’єкта — «Укртелекому» перспективи вельми туманні. Уже можна говорити про те, що в першому півріччі 2001 року гроші від його продажу не надійдуть. Не впевнений, чи встигнуть його довести до продажу в другому півріччі. Такими темпами, як сьогодні, — ні. А без «Укртелекому» одержати 9 млрд. гривень буде не реально. Є ще й енергетичний сектор, але прибутки від його приватизації можна буде прогнозувати після першого досвіду (продажу семи обленерго. — Ред. ). По-друге, викликає сумніви взаємодія центра і регіонів на бюджетному рівні. Сьогоднішні новації Мінфіну відповідають Конституції. Але питання в тому, чи готова до них наша фінансова система. Я думаю, що уряд все ж не піде на цей крок: губернатори сьогодні в політичному аспекті дуже сильні. Скоріше, треба провести експеримент на декількох областях і подивитися, чи вийде у Мінфіну працювати з 682 міськими бюджетами так само, як і з кількома десятками обласних.
