Цьогорічна «осіння сесія» національної збірної України складалася із трьох відбіркових ігор до Євро 2008. Беручи приклад ізвітчизняної освіти, яка перевела школярів із звичних «двійок» та «п'ятірок» на дванадцятибальну систему, дозволимо і собі оцінити результат українських футболістів за «дев'ятибальною» системою. Саме дев'ять очок складали б максимальний доробок збірної цієї осені, якби команда виграла всі три матчі європейського відбору. Це був би максимальний результат. Взяли ж наші футболісти лише шість очок, що не так уже й погано. Бо ж максимального підсумку не досягли не тільки ми. Очки втратили також наші головні конкуренти по відбірній групі — команди Італії та Франції. Тому вся боротьба ще попереду. Буде ще «весняна сесія» наступного року. І ще одна — головна, яка завершиться у листопаді 2007-го.
Ми ж повернемося до поєдинку між Україною та Шотландією, який відбувся позавчора в Києві на головній спортивній арені нашої країни. Розпочати хотілося б не з самої гри, а із організації цього дійства. Як виявилося, бажання України запросити до себе разом із Польщею наступний європейський чемпіонат вже дає перші позитивні результати. Як виявилося, понад п'ятдесят тисяч глядачів, які прийшли на футбол, цілком можна пропустити на стадіон і через існуючий вхід. Досить лише відкрити всі ворота і не створювати штучної тисняви.
Організатори відзначились навіть певною дотепністю, запропонувавши кільком тисячам гостей із Шотландії місця у секторі, найближчому до стадіонних туалетів. Що для налитих українським пивом британських уболівальників було дуже актуально. Щодо святкової атмосфери на самій арені до гри і у перерві, то тут ми, здається, вже наздогнали закордонні стадіони. І у нас було урочисто і святково. Бо ж футбол — це свято!
Не до святкового настрою перед цією грою було хіба що Блохіну, тренеру збірної України. Необхідність конче перемогти шотландців, яку сам тренер окреслив перед грою, мала бути підтверджена рівнем гри української збірної, яка досі не відзначалася вмінням перемагати сильних суперників «на замовлення».
Як виявилось, суперник був не таким грізним, як це ми собі уявляли. Зібрана із кваліфікованих футболістів британських клубів команда Шотландії не мала у своєму складі не те що «суперзірок», як ті ж італійці, а й просто видатних футболістів, які б виділялися особливою майстерністю. Окрім хорошої організації гри і повної самовіддачі в боротьбі, гості не мали проти наших жодних аргументів.
Склад збірної України, який вийшов на поле, був певною мірою прогнозованим. Із не дуже великої кількості виконавців, що були у його розпорядженні, Блохін вибудував ігрову конструкцію із традиційно міцним захистом і швидкими флангами, які мали б разом із двома форвардами пробиватися крізь щільний захист гостей. У центрі захисту з'явився Кучер, запасний гравець «Шахтаря», який склав пару Русолу. На флангах захищалися Несмачний та Свідерський, центр поля склали Шелаєв та Тимощук, а передачі на нападників Вороніна та Шевченка мали робити крайні півзахисники Калиниченко та Гусєв.
Було помітно, що наші намагалися не дати гостям атакувати флангами. А ті особливо і не напружувалися, вишикувавшись у два ряди перед власним штрафним майданчиком. Майже годину цей подвійний ланцюг стримував напад українців. Але потім виявилось, що бігати без м'яча набагато важче, ніж з м'ячем. Шотландці у другій половині гри виглядали втомленими і вже не встигали перешкоджати українським атакам. Гра все частіше проходила безпосередньо біля воріт гостей, і після кількох невдалих спроб наш захисник Кучер проштовхнув-таки м'яча у ворота після розіграшу штрафного удару.
Надалі українцям досить було стримувати імпровізований штурм гостей і намагатися подвоїти рахунок у контратаках. Виходило це досить нервово. А контратаки призвели лише до вилучення з поля захисника британської команди за кілька хвилин до закінчення гри. Так би і нервували всі до останніх секунд, спостерігаючи за тим, як гості створюють небезпеку біля українських воріт, якби не «зароблений» Шевченком наприкінці гри одинадцятиметровий, ним же і забитий.
Із десятої години вечора 11 жовтня збірна України зразка 2006 року припинила своє існування. Наступного разу ми побачимо нашу національну збірну вже навесні, й це, швидше за все, буде вже інша команда. Хотілося б, щоб збірна зразка нового року була сильнішою за нинішню і здала відбірний іспит європейської першості з найкращим підсумковим балом.
М В Н П Р/М О
2. Шотландія 4 3 0 1 9:3 9
3. Італія 4 2 1 1 7:5 7
4. Україна 3 2 0 1 5:4 6
5. Литва 3 1 1 1 3:4 4
6. Грузія 4 1 0 3 9:9 3
7. Фарери 4 0 0 4 0:17 0
