Приїзд до України вельми впливового та діяльного єврочиновника — представника генерального директорату транспорту й енергетики Єврокомісії Фаузі Бенсарси, як з’ясувалося у четвер під час його зустрічі з журналістами перед відльотом із аеропорту Бориспіль, мав подвійну мету. Офіційно він був присвячений підготовці жовтневої зустрічі України, Польщі та Європейської Комісії в Києві, де намічено обговорити розвиток співробітництва в нафтогазовій сфері на рівні прем’єр-міністрів двох країн і віце- президента Єврокомісії, комісара з питань транспорту й енергетики Лойоли де Паласіо. При цьому головним питанням, звісно, буде розвиток проекту «Одеса—Броди» і будівництва його продовження до Плоцька та Гданська.
Друга мета пана Бенсарси в Україні не афішувалася. Вона, ймовірно, полягала в тому, щоб отримати роз’яснення стосовно позиції українського уряду про напрямок роботи (прямий чи реверсний) нафтопроводу Одеса— Броди (16 липня уряд відклав на осінь розгляд цього питання, вирішивши залучити на тендері незалежного експерта у цій сфері). Але, мабуть, головним при цьому було ще й підтримати керівника «Укртранснафти» Олександра Тодійчука в його зусиллях на користь здійснення прямого (проектного) напрямку роботи нафтопроводу.
Нагадаємо, що 1 серпня на зборах акціонерів ВАТ «Укртранснафта», зрозуміло, не без відома уряду, було прийнято кадрові рішення, що викликають не тільки подив, але й великі запитання до української влади. Голова НАК «Нафтогаз України» і голова наглядової ради «Укртранснафти» Юрій Бойко став заступником глави цього наглядового органу, поступившись своїм місцем представнику уряду (що можна було б вважати позитивним, враховуючи протокол про реверс, підписаний Бойком з Росією). Колишній голова правління Тодійчук став президентом компанії, тобто лише номінальним її головою з представницькими функціями, тоді як кермо безпосереднього управління перейшло до рук Станіслава Василенка, відомого своїми проросійськими поглядами, а також підписанням (у режимі секретності) протоколів про реверсну роботу нафтопроводу Одеса—Броди. Таким чином, підсумок кадрових ротацій можна оцінити як 2:1 або навіть 2:0 на користь реверсу. І зрозуміло, що цей сигнал саме так і сприйняли в Європі. Одразу ж після цього пана Бенсарсу й відправили з’ясовувати стосунки.
Що ж виявилося? Відповідаючи на прохання «Дня» прокоментувати описані кадрові перестановки, Ф. Бенсарса наголосив, що Тодійчук залишається спеціальним уповноваженим України з питань Євроазійського нафтотранспортного коридору і «саме з цих питань він уповноважений як Президентом, так і прем’єр-міністром України». «Я обговорював це питання з представниками уряду України, — сказав представник Єврокомісії, — і отримав відповідь, що повноваження пана Тодійчука залишаються чинними». Сам Тодійчук, відповідаючи на це запитання «Дня», зазначив, що стався певний перерозподіл обов’язків і були використані нестандартні підходи до розподілу обов’язків, — якась помилка, яку найближчим часом буде виправлено». Помилкою Тодійчук вважає обмежені повноваження президента «Укртранснафти»... і, схоже, збирається вимагати її виправлення, апелюючи до Президента й уряду. Він також вважає, що прийняті рішення можуть призвести до гальмування у здійсненні планів «Укртранснафти», спрямованих на запуск нафтопроводу Одеса—Броди в роботу.
За словами Тодійчука, «Укртранснафта» вже у жовтні розпочне поставки нафтопроводом Одеса—Броди каспійської нафти на невеликі нафтопереробні заводи, розташовані на півдні П ольщі. При цьому він заявив, що поки не виконується розпорядження Кабміну про повернення компанії ПДВ і боргів НАК «Нафтогаз України» (відповідно 180 млн. грн. і 70 млн. грн.), які мали використати на закупівлю необхідної кількості технологічної нафти. Тому компанія розглядає три варіанти наповнення нафтопроводу — товарний кредит, залучення грошового кредиту або робота з наф тою компаній- постачальників.
І підготовка до підписання необхідних контрактів із компаніями, які видобувають каспійську нафту, вже завершується.
Від Бродів і далі нафту до Польщі постачатимуть залізницею. На думку президента, цей пілотний проект розширює можливості нафтопроводу Одеса — Броди на той період, поки не буде добудовано його продовження до Плоцька. Надалі заплановано домовитися про поставки нафти таким способом на НПЗ Словаччини, Чехії та Німеччини. При цьому кордон України цистерни з нафтою перетинатимуть майже без зупинок. Ф. Бенсарса зазначив, що таким чином Україна починає реально інтегруватися в Європу.
Але повернемося до напрямку Одеса — Броди — Гданськ. Досі роль Росії тут була швидше негативною, оскільки до її інтересів аж ніяк не вписується транспорт каспійської нафти через територію України. Більш того, своїми пропозиціями про реверсний напрямок для цього нафтопроводу вона намагалася, по суті, поставити хрест на цьому українському проекті. І ось приємна новина. Виявляється, судячи зі слів посла Росії в Києві Віктора Черномирдіна, наш північний сусід готовий брати участь у будівництві нафтопроводу Броди — Плоцьк. Якщо не брати до уваги «обмовку» посла про те, що його країну ніхто поки «особливо» не запрошував до участі в цьому проекті, то таку заяву можна було б розцінити як справжній прорив. Але експерти «Дня» стримано поставилися до цієї заяви, припускаючи в ній якщо не хитрість, то підводні камені, які виявляться після перших же переговорів на цю тему і приведуть, як і переговори про міжнародний газотранспортний консорціум, у глухий кут. Більш того, нещодавні «успішні» переговори про закупівлю Україною російського зерна, відповідно до яких нашій країні обіцяно понад половину всього зернового запасу РФ, наводять на роздуми і про якісь, поки що не оприлюднені, поступки з боку України.
