Пожежа на Останкінській телевежі стала черговим скандально- неприємним фактом із низки катастроф, які сталися в Росії за останні тижні. Вибух на Пушкінській площі, трагедія з підлодкою «Курськ», а нині й пожежа на найвищій європейській будівлі, другій в світі за висотою після вежі в Торонто... Що це — випадковий трагічний збіг чи передбачувані результати перманентного процесу російського занепаду? Найкраще з російської верхівки з цього приводу зазначив учора сам лідер Росії Володимир Путін: «Черговий надзвичайний випадок — пожежа на Останкінській телевежі показує, в якому стані в Росії знаходяться життєво важливі об'єкти і вся країна в цілому». До цього Путін додав, що не слід за всіма цими надзвичайними випадками забувати про інші проблеми в країні, «аби подібних катастроф не ставалося в майбутньому», повідомив Інтерфакс. У зв'язку з пожежею, яка почалася в неділю вранці, учора в Кремль були запрошені керівники Міністерства з надзвичайних ситуацій, Міндруку і Мінзв'язку Сергій Шойгу, Михайло Лесин та Леонід Рейман. Запрошення двох останніх на позачергову зустріч було необхідним, через те що в результаті пожежі на телевежі можуть виникнути значні проблеми в забезпеченні зв'язком правоохоронних органів, медичних закладів, ФСБ тощо. Окрім того, досі проблематичним лишається поширення телепрограм на територію Росії, а особливо для жителів Москви та Московської області. Загалом на Останкіно працювало 30 радіо і телеканалів. Лише частина з них змогла скористатися резервними технологіями, аби продовжити трансляцiю телепрограм через супутники. Згідно з останньою інформацією вогонь на Останкінській телевежі таки вдалося локалізувати. Начальник державної протипожежної служби Москви Леонід Коротчик повідомив, що поширення вогню нижче позначки 63 метрів, де ще вночі закріпилися пожежники, встановивши вогнетривкі перегородки, малоймовірне. Учора після обіду стало відомо, що на вежі більше не помітно диму. Вогнеборцям відтак лишилося погасити нібито лише кілька осередків пожежі.
Загоряння Останкінської телевежі, висота якої становить 540 метрів, сталося приблизно в районі трьохсот метрів, де знаходиться ресторан «Сьоме небо». Як повідомив міністр внутрішніх справ Росії Володимир Рушайло, однією із найімовірніших причин пожежі є коротке замикання. Відомо, що вежу було споруджено під керівництвом відомого радянського архітектора Миколи Нікітіна ще в 1967 році. З тих пір, звісно, електроапаратура вежі дуже застаріла, у споруді не виявилося і необхідних засобів пожежогасіння.
Чеченського сліду цього разу в останкінській пожежі не розгледіли, але, певно, не надовго. Автори інтернет-сайту «Кавказ-Центр», скажімо, вже оголосили аварію в Останкіно диверсією чеченських моджахедів, так само як і загибель «Курська». Міністр Рушайло, правда, категорично заперечив причетність до пожежі екстремістів, зазначивши, що розглядати таку версію можна лише як одну із малоймовірних.
Між тим із самого початку пожежі спостерігачів за нею найбільше непокоїло запитання, чи вистоїть у протистоянні з вогнем залізобетонна конструкція вежі? Єдиною гарантією її стійкості були 149 тросів, які простягалися уздовж усієї будівлі. Проте, як стало відомо згодом, майже половина з них перегоріла. Інтерфакс повідомив, що 50 тросів було пошкоджено з одного боку і 30 — з іншого. Навколо Останкінської телевежі було встановлено зону безпеки: люди і техніка були відведені на відстань 500 метрів. У районі телевежі припинили рух тролейбуси. Представники російського МНС, правда, заперечують можливість обвалу вежі. Геодезисти, які весь час спостерігають за відхиленнями вежі, поки що не помітили якихось значних змін у її коливаннях. Нагадаємо, що допустимі межі відхилень останкінської конструкції від осі становлять від 7 до 12 метрів.
Ще однією причиною занепокоєння була інформація про те, нібито у ліфті в вежі застрягли люди. За початковими відомостями, таких було четверо. Згодом стало відомо про лише двох цивільних і одного вогнеборця. Пізніше «Радіо Росія» повідомило, що їх було евакуйовано і відправлено до лікарні. Про поранення серед пожежників, яких на гасіння останкінської пожежі прибуло більше трьохсот, нічого поки що невідомо.
Між тим, достеменно відомо, що Останкінській телевежі мимохіть довелося стати зброєю, яка остаточно підірвала самовпевненість російської верхівки. Обвал самої вежі, можливо, так і не станеться, проте крен від непохитної осі уряду Путіна досить помiтний і частково визнаний навіть самим російським лідером.
Як сказав експерт-дослідник iз питань телебачення Іван Мащенко, будучи в гостях «Тетяниного полудня» на Новому каналі, Останкінська телевежа, як і київська телевежа, будувалася з розрахунку на п’ять теле- і десять радіоканалів. Останнім же часом Останкіно передавало сигнал 15 теле- і 20 радіоканалів, а протягом останніх років вона весь час «обростала» новим обладнанням для пейджингового, стільникового зв’язку. У Києві телерадіосигнал передає вежа на Сирці, яка входить до відомства концерну РРТ. Недалеко від неї, на Мельникова, 42, знаходиться «олівець» хмарочоса НТКУ, де, власне, створюється більшість програм всіх всеукраїнських телеканалів. Тому з питанням, наскільки наша «телевежа» пожежобезпечна, ми звернулися до пожежників, офіційних осіб як РРТ, так і НТКУ.
Валерій БОВСУНОВСЬКИЙ, заступник начальника Управління державної пожежної охорони Головного управління МВС у м. Києві з держпожежнагляду:
— Щодо протипожежного стану київської телевежі на Сирці, то, напевно, воно не краще, ніж у Останкінської. Хоч, і фізичне навантаження на неї менше — адже на нашій телевежі немає ресторану, службових приміщень, і енергетичне — оскільки менше телерадіоканалів.
Валерій КРУГЛОВ, віце-президент НТКУ:
— Дійсно, всі системи, які сьогодні використовуються на нашому телебаченні, мають дуже сильний фізичний і моральний знос. Відновлення ж і реконструкція вимагає значних коштів, яких немає. Ми забезпечуємо стабільність із загальної пожежної безпеки та енергобезпеки. Ми виконуємо плановий регламент, контроль — звісно, у межах ресурсів. Сьогодні, у зв’язку з подіями в Москві, на НТКУ вжито додаткових заходів з перевірки ізоляції, проводів і контурів заземлення. Запроваджено посилений режим чергувань пожежників у межах планових навчань. Останнім часом додаткові складнощі виникають із введенням в експлуатацію нового покоління іноземної техніки: попередні стандарти обладнання, розрахованого на десять років, застарівають. Ми переходимо на нові параметри. І безпека, на мою думку, залежить від сумлінності працівників, від дотримання норм, від своєчасності проведення профілактичних робіт. Саме таке завдання стоїть перед нашим інженерно-технічним персоналом.
Анатолій АНТОНЕНКО, віце-президент концерну Радіомовлення Радіозв’язку та Телебачення України:
— Башта телерадіопередавального центру на Сирці ще більш небезпечна у пожежному плані, ніж Останкінська. І не тому, що тут не проводяться профілактичні заходи (ми завжди знаходимо резерви для виконання «приписів» пожежників), а тому, що телеканали Росії не заборгували 125 млн. гривень перед телерадіопередавальними організаціями. В Україні ж, наприклад, вже за цей рік загальнонаціональні телерадіокомпанії отримали від РРТ послуг на 25 млн., нам же перераховано 4,7 млн. Отримуємо кошти тільки від каналів «Інтер» та «1+1». Це при тому, що усі підприємства Концерну знаходяться на картотеці, тобто 50% отриманого з бюджету йде на погашення «картотечних» боргів. Тобто маємо парадоксальну ситуацію: державні підприємства, що фінансуються з бюджету, нам заборгували, і після цього держава ще нараховує нам штрафи і пені за надані нами же послуги! У нашого підприємства шестимісячний борг по виплаті зарплати перед працівниками. Тому зрозуміло, що можемо придбати тільки найнеобхідніше. Йдуть роки — телебашту було зведено у 1970 році, її висота становить 380 метрів, кабелі зношуються (вже потребують заміни кабелі сигнального та декоративного освітлення башти), їх треба міняти, а коштів для цього немає. Навіть замовити експертизу зношення матеріалу спеціальній лабораторії коштує певних грошей, яких Концерн не має. Три роки стукаємо у різні двері — і ніякого результату. Окрім того, зараз вступила в дію постанова Кабміну №774, яка забороняє вексельні розрахунки і переадресування боргу. Йде зима, потрібно закуповувати вугілля для опалення приміщень, а рахунки РРТ заблоковані.
Микола КНЯЖИЦЬКИЙ, член Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення:
— Зрозуміло, що кошти, які раніше виділялись на ремонт і контроль за технікою, нині незрівнянно малі. Тому закономірно, що обладнання виходить з ладу і не ремонтується. В Україні в аварійному стані знаходяться дві телевежі — у Вінниці та Запоріжжі. Львівська вежа потребує нагального ремонту. І справа тут не тільки у недостатньому фінансуванні. Головне, що ми не маємо прозорої системи фінансування. Очевидно, що багато людей хочуть скористатися з виділених бюджетних коштів — і не завжди за призначенням, що важко відслідковувати. Звичайно, якщо говорити про Концерн РРТ, то борг перед ним державних телекомпаній великий. Але й постає питання, чому він виник? Нацкомітет з питань радіомовлення та телебачення пропонував затвердити нові розцінки на трансляцію сигналу. Але не було зустрічного руху — Концерн нам нічого не пропонує з цього приводу. Щоб говорити про державне фінансування, треба, щоби самі зв’язківці виконували усі вимоги чинного законодавства. Питання ж, на мою думку, полягає у тому, що в нашій країні немає єдиної концепції проходження державних коштів, немає контролю за ними.
Від редакції. На жаль, усі спроби «Дня» зв’язатися з Державним комітетом інформації, радіомовлення та телебачення, якому підпорядковуються РРТ та НТКУ, були безуспішними. Голова та його заступник з питань телебачення були відсутні на робочому місці. У Комітеті ж iз питань свободи слова при Верховній Раді порадили зателефонувати в середу — у депутатів канікули.
