Учора вранці головна вулиця країни нагадувала часи Майдану (тільки епіцентр народної акції цього разу був розміщений у будівлі Київради та міськадміністрації). Як і п’ять років тому, Хрещатик перекритий, по обидва його боки вишикувалися автобуси, а інша проїжджа частина й тротуари заповнені людьми з прапорами і транспарантами. Найбільшу протестну депутацію, судячи з оформлення, виставив БЮТ. Приблизно стільки ж людей зібрали перед мерією профспілки. Чимало було також прапорів Компартії. Стяги з бджолами принесли на Хрещатик «Реформи і порядок».
Протестне напруження, зрештою, було не меншим, і в натовпі можна було почути навіть фрази про те, що, мовляв, добре б мати не лише прапори, але й зброю, а також нарікання на те, що коли така акція проходить у Парижі, то «після неї все навколо горить». Ось який досвід нам ні до чого! Втім, далі окремих розмов справа, звісно, не дійшла: все проходило цілком мирно й цивілізовано.
Оратори з мегафонами роз’яснювали суть вимог (це переважно вимоги не підвищувати тарифи ЖКХ і зберегти у столиці безкоштовну медицину), що пред’являються міській владі, а мітингувальники час від час по-панібратськи скандували: «Льоню, вийди до народу!» Народ проігнорували, не вислухали.
На жаль, столичний мер Леонід Черновецький був зайнятий: цього дня Київрада верстала бюджет міста. Прибуткова частина планувалася на рівні 15,6 мільярда гривень, а витратна, на перший погляд, також намалювалася, як кажуть бухгалтери, «вся в ажурі» й була на 15 мільйонів меншою. Прибутки походили, звісно, від податків (11,4 млрд., серед них — майже 10 млрд. із зарплати й інших прибутків киян). Ще 1,2 мільярда, за задумом міських чиновників, принесе продаж київської землі.
Саме цей зовні цілком благополучний кошторис і викликав протести киян, що вимагали від мерії «не латати бюджетні діри за рахунок працюючих». Аналогічну вимогу висували і представники малого та середнього бізнесу, для якого мер настирливо, чотири рази обходячи укази Президента країни, вводив нові сильно підвищені тарифи на житлово-комунальні послуги, а також на оренду приміщень. Учителі, медики, працівники житлово-комунального господарства занепокоєні, з одного боку, різким зростанням житлово-комунальних тарифів для населення, а з іншого — зниженням свого життєвого рівня за рахунок скасування різних надбавок і премій. «Ми не виживемо на той «голий васер», який мер нам платить за важку працю», — сказала «Дню» медсестра однієї з київських лікарень, не побажавши представитися.
На плакатах, виставлених киянами під вікнами мерії, гасла «Депутати Київради! Не допустіть розвалу столичної медицини», «Працююча людина не повинна бути бідною», «Гідну зарплату працівникам ЖКХ», «Місто — це ми, а не ЗАТ «Черновецький і Ко».
Як і «Наша Україна», під знаменами якої Черновецький став київським градоначальником, на допомогу йому не прийшли його «улюблені бабусі» (втім, не виключено, що мер і його оточення днями збере з них свій мітинг). По-людськи Черновецького навіть якось шкода — опинитися в ізоляції у трьохмільйонному місті — такому не позаздриш. Але, як кажуть, заслужено. Мер не може бути популістом. Він має однаково піклуватися про всіх своїх земляків і про їхній комфорт. А наш Черновецький вирішив змагатися в піар-майстерності з самою Юлією Тимошенко, та ще й голову Секретаріату Президента Віктора Балогу образив, звинувативши його в тому, що наговорює на нього Президенту. Даремно. Якщо Черновецького зняти, то рейтинг Президента у столиці міг би піднятися. Але, знову ж таки, робити це треба було раніше.