Міністерство освіти, науки, молоді і спорту підписало контракт з професором Ігорем Пасічником, згідно з яким він залишатиметься ректором Національного університету «Острозька академія» до 19 січня 2019 року. Взагалі історія з перепризначенням Ігоря Пасічника викликала обурення у великої частини не лише академічної спільноти, а й суспільства загалом. Читачі «Дня» завдяки нашій багаторічній співпраці з Острозькою академією знають, що великою мірою своїм відродженням університет завдячує саме особистості його незмінного ректора. А нібито дотримана міністерством з формальної точки зору процедура звільнення, потім призначення тимчасово виконуючим обов’язки, і лише після того підписання контракту на тлі резонансу в ЗМІ виглядала дуже показовою. Мовляв, ні наукові звання, ні заслуги перед суспільством, ні авторитет в колективі не стануть у нагоді, коли до справи береться всесильне чиновництво і непереможна бюрократія.
Хоча, треба сказати, Ігор Демидович поставився до таких випробувань з християнською смиренністю. Він заспокоїв своїх студентів, уже готових до масових протестів офіційним зверненням, і скрупульозно виконав усі необхідні вимоги.
Сьогодні до Острозької академії запрошений «День». Символічно, що першим гостем в університеті після офіційного призначення Ігоря Пасічника стане головний редактор Лариса Івшина. Дев’ять років — більше половини з часу відродження — «День» підтримує Острозьку академію. А студенти і викладачі університету — це колективний читач і автор газети. Зустрічі в Острозі, присвячені Дню Соборності, вже стали доброю традицією. Більше про сьогоднішню зустріч читайте найближчим часом у репортажі з Острога. А напередодні цього візиту і відразу після підписання контракту «День» зустрівся з Ігорем ПАСІЧНИКОМ.
— Ігорю Демидовичу, раді, що можемо привітати вас з призначенням. Які відчуття? Наскільки знаємо, нелегким був останній період і для Острозької академії, і для вас особисто.
— Відчуття такі, що нарешті ми можемо нормально працювати і продовжувати справу відродження Острозької академії. Залишитися на наступний термін, я вам скажу, мені було не так уже й легко. Я повинен був написати ґрунтовну концепцію подальшого розвитку Острозької академії. Всі чотири президенти України, які відвідували наш університет, говорили, що бачать у відродженій Острозькій академії «український Оксфорд». Якщо таке бачення є у глав держави, то тим більше його повинен мати ректор. Тому наше завдання на найближчі сім років — створення «українського Оксфорду». Але для цього ще чимало потрібно зробити: добудувати корпуси, створити науково-дослідницьку базу, повноцінну спортивну базу, інфраструктуру для дозвілля студентів, нові гуртожитки. Водночас ми не ставимо собі за мету інтенсивно збільшувати кількість студентів. Це абсурд. Чим менший виш — тим вища якість. У цьому ми переконалися.
