Цей знімок фотокореспондент «Дня» зробив у Києві із зовнішньої сторони Михайлівського золотоверхого собору. На ній зображені мученики та святі, які відображають тисячолітню історію православної церкви. Історія української нацiї також нараховує тисячоліття. Складніше було iз державністю. І, можливо, завтрашнє голосування посяде в ній таке саме важливе місце, як референдум про незалежність України, Універсали Центральної Ради, або — як кому — Переяславська Рада. Ціна якості завтрашнього голосування надзвичайно висока.
Про загрозу зриву третього туру виборів почали говорити одразу ж після рішення Верховного Суду про його проведення. Але поступово пішли на другий план побоювання з приводу масової неявки виборців на південному сході, відмови від участі у виборах одного з кандидатів та інші варіанти «скаламутнення» ситуації. Знову повернутися до питання про легітимність виборів і результатів 26 грудня позавчора змусило повідомлення про розгляд Конституційним Судом справи про конституційність зміненого закону про вибори президента. Нагадаємо, що з поданням щодо цього питання до КС звернулися 46 народних депутатів, які, слід сказати, «вчасно» просять визнати цей закон неконституційним.
Тривожність моменту в тому, що розгляд цієї справи Конституційним Судом розпочався за три дні до виборів. І, швидше за все, суддівський вердикт із цього питання навряд чи буде оголошено до голосування. Політичні наслідки задоволення судом 46-ти депутатів непередбачувані. Нагадаємо тільки, що закон про особливості застосування «Закону про вибори президента України» при повторному голосуванні 26 грудня Верховна Рада прийняла в пакеті з ще кількома важливими документами. Зокрема, із законом про політреформу. «Пакетне» голосування стало підсумком компромісу між політичними силами в парламенті. «Пакет», як і рішення народних депутатів про визнання виборів недійсними, підтримала безпрецедентно велика кількість парламентаріїв. У чому ж тоді було глобальне політичне значення домовленостей, яких вдалося досягнути після сфальсифікованого другого туру, якщо депутати, які підтримали їх своїми голосами, одразу ж пішли до КС оспорювати своє рішення?
Одним із перших можливі наслідки цього процесу оцінив адвокат Олексій Рєзников. На його думку, визнання КС неконституційним Спеціального закону призведе до зриву виборів (оскільки унеможливить їх проведення або призведе до недійсності голосування) і перекреслить усі попередні домовленості. «Передусім, спеціальний закон встановлює інший порядок формування територіальних і дільничих виборчих комісій (за принципом 5 0 х 50). Тому вже створені на даний момент комісії виявляться нелегітимними», — мовиться у заяві О. Рєзникова, текст якого передано агентству Інтерфакс-Україна. На думку О. Рєзникова, рішення КС про неконституційність спеціального закону поставить під сумнів також легітимність інших законів, які приймалися «в пакеті», і, передусім, легітимність змін до Конституції. Воно «знову поставить суспільство на межу розколу і перекреслить усі політичні домовленості, досягнуті після 21 листопада 2004 року», — наголосив адвокат.
Тривогу стосовно того, що задоволення депутатського подання КС може поставити під загрозу легітимність цих виборів, висловив і голова правління Комітету виборців України (КВУ) Ігор Попов. Адже, за його словами, якщо рішення суду оголосять за день до виборів, змінити правила гри вже буде неможливо.
Що можуть поставити під сумнів, якщо КС визнає закон неконституційним? Кількість голосів на дому або за відкріпними талонами? Результати в цілому? Як це можуть потім використати у Верховному Суді? Юристи, до яких кореспондент «Дня» звернувся з цими запитаннями, не змогли відповісти. Надія — на те, що політики й судді дадуть країні вільно проголосувати та чесно порахувати...
ДО РЕЧІ
Приклад забезпечення прав інвалідів (чим стурбовані критики нового закону про вибори) подали вчора в Запоріжжі. Міський голова Євген Карташов заявив, що в день виборів надасть свій службовий автомобіль у розпорядження однієї з виборчих дільниць. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна, посилаючись на прес-службу мерії Запоріжжя. Звертаючись також до всіх власників автотранспорту, мер їх допомогти своїм літнім родичам, друзям, сусідам дістатися до виборчих дільниць. При цьому Є. Карташов підкреслив: «Ніхто не повинен чинити тиск на людей похилого віку, надавши їм повну свободу вибору».
