Процес, що розпочався, законодавчого закріплення результатів референдуму, за деякими оцінками, може призвести до парадоксальних наслідків — до парламентської республіки. Адже Верховна Рада може ухвалити відповідні закони, котрі тільки посилять її роль і значення.
Хоча представники парламентської опозиції припускають, що процес може розвиватися і в іншому напрямку, зокрема, розпаду більшості та дострокових виборів.
«Я вважаю, що в парламент буде подано декілька законопроектів від депутатів, — говорить народний депутат, голова Українського комуністичного союзу молоді Олександр Старинець. — Тому неминуче має початися протистояння — не заперечуючи волевиявлення народу, ВР може наполягати на посиленні функцій парламенту і, цілком можливо, досягне успіху. Президент заявив зі свого боку, що він вживатиме адекватних заходів для того, щоб домогтися законодавчого закріплення результатів референдуму. В рамках чинної Конституції він може розпустити парламент тільки за одного випадку — якщо протягом 30 днів ВР не змогла розпочати роботу. Тому цілком можливо, що деякі фракції більшості блокуватимуть роботу парламенту. Тут багато що залежить від того, чи відбудеться відставка уряду і, зокрема, Юлії Тимошенко. Якщо Ю. Тимошенко звільнять, то варіант виходу фракції «Батьківщина» з більшості й розпаду останньої стає цілком реальним. Після цього провідні фігури в більшості й організатори «січневого парламентського перевороту» будуть зацікавленi в дострокових виборах, котрі можуть відбутися в листопаді або грудні.
Старинець вважає, що подання Президентом в парламент законопроекту, який включає три питання з чотирьох, які були підтримані на референдумі, цілком правомірне. «Питання про двопалатність пропонує внесення змін в десяток статей Конституції, тому необхідна тривала та скрупульозна попередня робота, — говорить він. — Але, з іншого боку, розривати питання про двопалатність та чисельність парламенту недоцільно, оскільки ухвалюючи закон про Сенат, ВР повинна визначитися з числом сенаторів».
