Цього тижня уряд України планує остаточно погодити з РАТ «ЄЕС Росії» умови паралельної роботи української та російської енергосистем і об’єднати їх уже найближчим часом, радісно повідомив віце-прем’єр Олег Дубина після завершення робочої наради на Хмельницькій АЕС. «Є погодження з РАТ «ЄЕС Росії» зустрітися тут, у Києві. Розв’яжемо всі проблеми, які є, і я думаю, що об’єднаємося», — сказав О.Дубина.
Як пояснив віце-прем’єр, об’єднанню з російською енергосистемою передуватиме вихід спеціальної постанови Кабінету Міністрів, в якій також буде зазначено умови транзиту російської електроенергії через територію України, повідомляє Інтерфакс-Україна. Нагадаємо, що перехід на паралельну роботу енергосистем Росії і України, передбачений двостороннім меморандумом «Про співробітництво в галузі електроенергетики», підписаним урядами обох країн у присутності президентів, неодноразово, починаючи з 15 березня цього року, відкладався через те, що не було домовленостей про умови комерційного постачання російської електроенергії в Україну та про її транзит.
На думку певних джерел, каменем спотикання на майбутніх переговорах стануть тарифи на транзит російської електроенергії через територію України. Як повідомляє УНІАН, поки що не врегульовано позиції сторін щодо транзиту і, зокрема, щодо його вартості, хоч, як вважають фахівці Мінпаливенерго, з технічного погляду Україна готова розпочати паралельну роботу з російською енергосистемою. У Мінпаливенерго зазначають, що паралельна робота обох енергосистем є вигідною для України, оскільки дозволяє покривати денний дефіцит електроенергії, повертаючи її вночі, коли електроспоживання в країні спадає. РАТ «ЄЕС Росії» пропонує Україні електроенергію за ціною $0,0144 за 1 кВт-год. (з урахуванням ПДВ і вартості транспортування), що істотно менше за собівартість електроенергії, яка виробляється українськими ТЕС на газі. Завдяки цьому, як стверджують фахівці, паралельна робота обох енергосистем дозволить Україні диференціювати джерела постачання енергоресурсів і розв’язати проблему дефіциту регулювальних (пікових) потужностей в українській енергосистемі. Нестача таких потужностей призводить до прискореного зношення обладнання електростанцій і знижує надійність енергопостачання споживачів.
Постановою Кабміну від 4 квітня «Про перехід об’єднаної енергетичної системи України на паралельну роботу з єдиною енергетичною системою Російської Федерації» об’єднання намічалося на квітень. 21 квітня Президент Леонід Кучма сказав, що не знає, чому 15 квітня системи, як планувалося, не відновили паралельну роботу.
Тим часом голова правління РАТ «ЄЕС Росії» Анатолій Чубайс минулої суботи дав досить жорстке роз’яснення із цього питання. За його словами, заявку України на поновлення паралельної роботи з 1 травня відхилено, оскільки Росія вважає невиконаними умови підписаних раніше домовленостей. «Наша відповідь — ні, — сказав А.Чубайс. — Цього (паралельної роботи. — Ред. ) не буде, поки Україна не виконає зобов’язання, які вона взяла в присутності і президента РФ Володимира Путіна, і Президента Леоніда Кучми в Дніпропетровську». Чубайс також повідомив, що Росія пішла на цю угоду за умови можливості транзиту та експорту російської електроенергії через українську територію. Але в постанові про поновлення паралельної роботи, ухваленій українським урядом, про це, за словами А.Чубайса, не йдеться. Різко негативну оцінку викликали в російської сторони також неодноразово висловлювані в українському парламенті незадоволення бажанням Росії експортувати електроенергію через територію України, зазначає інтернет-видання Forum. А особливу образу викликало те, що подані РАТ «ЄЕС Росії» заявки на участь у приватизаційних конкурсах із продажу українських обленерго, за словами представника компанії, навіть не розглядалися.
Своє пояснення «паралельному енергетичному тертю» між Росією й Україною дав «Дню» екс-міністр енергетики України Олексій Шеберстов. За його словами, саме у квітні — травні цього року обидві системи без особливого галасу завжди об’єднувалися, — проблема була суто технічна, а не політична. Тепер, на думку О.Шеберстова, її роздмухали й зробили політичною. У цих умовах і постали вимоги Росії, «щоб ми пропускали транзит російської електроенергії на Захід». Однак рiч зовсім не в небажанні України, зазначає Шеберстов. У Росії та в її енергетиці сьогодні нове керівництво, яке, можливо, не знає, що українська і російська електросистеми несумісні із Заходом. Ми, звичайно, можемо пообіцяти, зауважив енергетик, але не зможемо зробити. Треба споруджувати вставку постійного струму і працювати в тих же параметрах, що і Європа. Ні Росія, ні ми неспроможні цього зробити, сказав О.Шеберстов, а тепер Росія каже: ви не виконали умови... Екс-міністр нагадав, що в 1997—1998 роках в Україні розроблялося техніко-економічні умови на такі вставки, створювалося акціонерне товариство, яке мало їх будувати. Але потім справу спустили на гальмах. Щодо тарифів на транзит електроенергії, то, на думку О.Шеберстова, їх і не може бути, оскільки неможливий і сам транзит на Захід. На його думку, це пов’язано ще і з тим, що енергоринок європейських країн має надмір пропонування, оскільки багато які країни, котрі раніше споживали електроенергію, стали її експортерами. І тільки Україна, яка раніше експортувала 28 млрд. кВт-год., нині продає лише 3,8 млрд. Ринок Заходу захищає себе від надміру електроенергії й особливо — від дешевої російської. Раніше, за словами О.Шеберстова, Україна експортувала електроенергію через так званий Бурштинський острів, куди входили Івано-Франківська, Львівська та Закарпатська області. А після того, як колишні країни РЕВ перейшли на західні стандарти, цей наш острів відсікли, залишивши тільки одну лінію в 400 кіловольтів. «Ми тепер працюємо на ній, як мовиться, на пташиних правах», — сказав О.Шеберстов. І експортувати електроенергію можемо тільки з Бурштинської ТЕС в Угорщину. Це єдина країна, яка потребує імпорту електроенергії. Навіть Болгарія вже стала експортером.
Крапку в цій заочній суперечці про можливості електротранзиту поставив начальник диспетчерського управління НЕК «Укренерго» Володимир Редін. За його словами, нині Україна має технічну можливість постачати і свою, і російську електроенергію тільки в Молдову. Щодо постачання на Захід, то він вважає, що «ми до цього не готові і невідомо, коли будемо готові». Щодо Бурштинського острова, про який Україна час від часу згадує як про своєрідне електровікно в Європу, то, на думку В.Редіна, туди потрібно вкладати гроші, чого Україна не робить, а тільки щоразу пересуває дату його підключення — тепер на 2002 рік. Якщо ми його знову не включимо, в цьому переконаний головний енергодиспетчер країни, з нами вже більше ніхто на Заході не розмовлятиме.
