Відтоді як 2003 рік було оголошено столичним головою роком парків, містобудівна епопея вийшла на інший щабель розвитку. Пригадаймо лишень реконструкцію Маріїнського парку і парку ім. Шевченка. З одного боку — опорядження території та підвищення комфорту, а з іншого — перетворення унікальних лісистих парків на жалюгідну рослинність і зникнення рідкісних видів дерев під приводом нібито їх занедбаності. «Досвід» реконструкції майдану Незалежності, історія з Софією Київською, судячи з усього, нічого не навчили. Ажіотажний попит на столичну землю і нерухоме майно, очевидно, продовжує спокушати й дозволяє столичним урядовцям нехтувати історією Києва й думкою столичної інтелігенції.
Сьогодні мешканці масиву, розташованого на Кловському пагорбі, пікетуватимуть приміщення міськдержадміністрації. До цього їх змусила чергова новація столичної влади. Напередодні до редакції «Дня» поділитися мотивами протесту і наслідками від втілення задуманого проекту прийшли внучка колишнього президента НАН України Олександра Богомольця — Олександра та правнучка Ольга i архітектор Лариса Скорик. Такий несподіваний альянс викликано тим, що в цьому випадкові реконструкція торкнеться меморіального парку ім. О. Богомольця, який розташовано на Липках.
Сьогодні на Печерську, як стверджують гості «Дня», зелених зон практично не залишилося. Окрім того, не є таємницею, що ім’я великого вченого парк носить невипадково, адже саме Олександр Богомолець виступив ініціатором його створення. Разом із такими іменитими лікарями, як Стражеско, Філатов і Комісаренко, він поставив собі на меті створити поблизу свого будинку оазу флорової еклектики — вирішив посадити тут рослини, які, як правило, в природі разом не зустрінеш. Наприклад, колись тут була персиково-березова алея, досі ростуть у парку плакучий каштан, юдейське дерево та амурський оксамит. Зрозуміло, що саме тут — могила академіка, а також історико-дендрологічний пам’ятник — знаменитий дуб Богомольця, який на честь закладин парку він посадив власноруч. Отже, цілком зрозуміла мотивація членів уряду, які 1992 року своєю ухвалою занесли парк до реєстру пам’яток історії монументального мистецтва та археології й заборонили на його території будь-яке будівництво.
Проте існування документів такого рівня не стало на заваді появі проекту будівництва на території парку трьох 15-поверхових будинків і триярусного паркінгу. Щоправда, цей проект, за словами Ольги Богомолець, ще остаточно не затверджено. Відомо, що директор парку Інституту фізіології, який розташовано на території парку ім. О. Богомольця АМНУ Петро Костюк у письмовій формі погодився віддати 0,06 га під будівництво житлового будинку. Але в проекті передбачається як мінімум 0,16 га площі, і окрім того, директор інституту відмовлявся від частини території лише за умови, що тут не з’являться кортежі авто та максимально буде збережено флору. Що є вже нереальним із урахуванням запланованого будівництва паркінгу.
Через це цілком закономірним було прохання новоствореного комітету порятунку парку до президента НАН України Бориса Патона розібратися в ситуації. Відповідь же на відправлений на його ім’я лист, за словами Ольги Богомолець, професора кафедри патанатомії Національного медуніверситету (що носить ім’я її діда), прийшла від керуючого справами НАНУ В. Арсенюка, в якому він підкреслив, що звернень до Академії з паркового питання не було. Проте, твердять Ольга й Олександра Богомольці, відомо, що буквально за тиждень до листа керуючий справами НАНУ особисто приїжджав до парку та інспектував територію на предмет придатності її до забудови. Впадає в очі й інший факт: коли Богомольці поцікавилися тим, хто фінансував прокладання електричного кабелю через територію парку (який, до речі, вже встигли прокласти, попри те, що проект остаточно не затверджено), виявилося, що ані місцевий ЖЕК, ані Київенерго грошей не виділяли.
Розгляд справи Генеральною прокуратурою виявив, що люди, які поставили своє «затверджую» на проекті, власне кажучи, його й не бачили. А директор Інституту фізіології й зовсім відрікся від підписаного ним документа. Відбувається ж це в той момент, коли до порятунку парку підключаються не лише вчені й мешканці Кловського пагорба. Доктор філологічних наук Наталя Кавецька-Мазепа (нащадок гетьмана України) написала своєю чергою ще один лист президентові НАНУ з проханням зачитати його на президії Академії. Попри те, що Наталя Ростиславівна, апелюючи до фактів, акцентувала увагу на символізмі парку для української науки, лист було проігноровано. Окрім того, говорить Ольга Богомолець, головний лікар Клініки лазерної медицини, доктор медичних наук, що її збентежили аргументи столичної влади на користь будівництва. Відомо, що парк відчинено для всіх відвідувачів із сьомої ранку до десятої вечора, а в міськдержадміністрації стверджують, що він є закритою територією. А дії внуків Богомольця — не більше, аніж буря в склянці води, викликана їх, мовляв, особистими амбіціями. Окрім того, будинок, де зараз мешкає медична професура, в документах чомусь називається гуртожитком, що був побудований 1931 року і підлягає, мовляв, знесенню.
Непогано, на думку гостей «Дня», ситуацію характеризує фінансовий бік справи. Відомо, що на Центральну міську лікарню, яка межує з парком та зветься в народі Жовтневою, в недалекому майбутньому чекають великі зміни. Знайдено інвестора, який за 30 млн. гривень зробить лікарню невпізнанною. А саме — залишить лікувальним корпусам лише третину терену, а на решті — 9,5 га — буде зведено офіси. У той же час, за даними відомчого часопису «Київміськбуд», одна сотка землі в районі вулиць Шовковичної, Басейної та Мечниковiй коштує 1 млн. гривень. А отже виходить, що вкладаючи 30 млн. гривень у реконструкцію лікарні, а, заразом i в опорядження парку ім. О. Богомольця, інвестор отримує землю вартістю 950 млн. гривень.
Проте у комітету порятунку парку з’явилися всі шанси перемогти в цій боротьбі. Буквально вчора до міськдержадміністрації надійшов лист, підписаний заступником Генерального прокурора В. Присяжнюком. У ньому йдеться про скасування ухвали Київської міської ради «Про надання й вилучення земельних ділянок і припинення права користування землею», оскільки пункт про зарахування земельної ділянки, де розташовано парк ім. О. Богомольця, в запас житлової забудови суперечить законодавству. А саме Земельному кодексові і Законові України «Про охорону культурної спадщини».
