Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Парламент почав шукати здоровий глузд

4 вересня, 2002 - 00:00

Учора розпочала роботу друга сесія Верховної Ради України 4-го скликання. Церемонія відкриття пройшла у традиційному урочистому стилі. Щоправда, гімн України цього разу виконав не оркестр Міноборони, а хор імені Верьовки. Насамперед були приведенi до присяги обрані на повторних виборах 14 липня депутати Віктор Драчевський (округ № 35), Микола Одайник (округ № 18) і Нестір Шуфрич (№201). Як і очікували журналісти, під час прийняття присяги частина депутатського корпусу не утрималася від демонстрації рівня власної культури. Так, коли на трибуну вийшов Віктор Драчевський, з десяток «нашоукраїнців» (особливо «відзначилися» ПРП) гучно скандували «Ганьба!» На щастя, політичні суперники «Нашої України» «заразливий приклад» не повторили, присяга депутата з блоку Ющенка Миколи Одайника пройшла у спокійній обстановці. Депутати вшанували пам’ять загиблих на аеродромі «Скнилів» у Львові, а також померлого влітку народного депутата Олега Олексієнка.

Подією першого дня другої сесії стало оголошення листа Президента України до парламенту. У зв’язку з перебуванням глави держави на міжнародному саміті в Йоганнесбурзі (ПАР), текст листа зачитав постійний представник Президента у парламенті Олександр Задорожній. Центральною тезою президентського листа був заклик до парламентаріїв розпочати роботу щодо внесення змін до Конституції для переходу до парламентсько-президентської форми правління. Глава держави заявив, що ініціатива стосовно зміни системи влади в Україні — це його «продуманий вибір». «Мої пропозиції (щодо зміни системи влади у країні. — Ред. ) — це не жарт і не перевірка на лояльність», — говориться у листі. Президент відзначив, що його здивувала реакція опозиції на пропозицію стосовно політичної реформи в Україні. Леонід Кучма нагадав, що раніше опозиційні сили самі закликали до подібних змін, а тепер «виявилися не готові» до них. Президент висловив незгоду з тими, хто вважає, що пропоновані зміни «не на часі, оскільки не вистачає політичної культури, не сформовано громадянське суспільство». «Якщо так думати, час ніколи не настане», — зазначив Леонід Кучма. За його словами, політична реформа — це не одноразова акція «для задоволення фракцій щодо розподілу урядових портфелів». «Це складний і поступальний процес для створення ефективної і відповідальної системи влади», — підкреслив Президент. Леонід Кучма висловив упевненість, що розробники змін до Основного Закону врахують усі необхідні стримуючі механізми і противаги, «у тому числі право Президента розпускати Верховну Раду». Було особливо підкреслено, що внесення змін до Конституції — це право парламенту. «Я вірю у ваш високий професіоналізм і відповідальність перед виборцями», — говориться у листі. Леонід Кучма закликав депутатів створити парламентську більшість і вносити пропозиції щодо складу коаліційного уряду. «Я вже сьогодні готовий вносити пропозиції більшості на затвердження Верховної Ради», — підкреслив Президент у листі.

Крім питань державного будівництва, у листі до парламенту порушено соціальні та екологічні проблеми. Президент вважає, що пріоритетом для представників влади повинні стати «принципи соціальної справедливості». «Вирішуючи питання законодавчого забезпечення, не можна відкладати у довгий ящик вирішення соціальних проблем і проблем охорони навколишнього середовища». Президент висловив стурбованість повільними темпами реформи системи охорони здоров’я і пенсійної системи в Україні. Глава держави також закликав депутатів своєчасно розглянути і прийняти бюджет на 2003 рік, при цьому затвердивши «відповідальний і реальний» документ.

З власними зверненнями перед депутатами Верховної Ради і журналістами виступили прем’єр-міністр Анатолій Кінах і голова Верховної Ради Володимир Литвин. Главою уряду була виражена впевненість, що Кабінет Міністрів і Верховна Рада об’єднають свої зусилля при проведенні конституційної реформи. При цьому, за словами прем’єра, основна мета не в тому, щоб у черговий раз ділити посади, але в тому, щоб створити ефективну модель державної влади. Від імені уряду Анатолій Кінах запропонував депутатам розглянути насамперед проект Податкового кодексу, а також ряд інших документів, покликаних знизити навантаження на прибутки громадян і удосконалити механізм стягування ПДВ. Голова Верховної Ради Володимир Литвин висловив надію, що парламент буде стабілізуючим центром у системі державної влади, незважаючи на «радикалізацію політичного життя». Володимир Литвин застеріг колег від «втягування Верховної Ради у дебати про дострокові вибори Президента і парламенту під, так би мовити, політичну реформу». Спікер також підкреслив, що 2-а сесія «по суті визначить обличчя, характер і результативність діяльності вищого законодавчого органу країни на всю його каденцію».

Учора ж було зроблено ще один реальний крок до створення парламентської більшості. Дев’ять депутатських фракцій і груп (Партія промисловців і підприємців України, «Трудова Україна», Народно-демократична партія, Регіони України, Аграрники України, СДПУ(О), а також групи «Народовладдя», «Європейський вибір», «Народний вибір», «Демократичні ініціативи») оприлюднили офіційне звернення до інших парламентських об’єднань із закликом підтримати ініціативу про формування парламентської більшості. У зверненні зазначається, що необхідність запропонованих Президентом Леонідом Кучмою перетворень, зокрема, відносно переходу до парламентсько-президентської форми правління, виборів до Верховної Ради України на пропорційній основі, формування коаліційного уряду, внесення системних змін до Конституції, була задекларована більшістю політичних партій, представлених у Верховній Раді. Дев’ять депутатських фракцій і груп упевнені, що «робота з підготовки і відпрацювання підходів до формування парламентської більшості, її законодавчого закріплення і створення правових основ діяльності опозиції, розробка концепції реформування політичної системи повинна пройти прозоро, відкрито і невідкладно». Автори документа закликають, передусім, створити постійно діючу парламентську більшість, сформувати коаліційний уряд, внести системні зміни до Конституції України.

Після ініціатив, зроблених як главою держави, так і пропрезидентськими силами у парламенті, дуже багато залежатиме від позиції представників «четвірки». І для опозиції це не тільки потенційні шанси включитися в управління країною, але й відповідальність. Не виключено, що хтось з «ідейних опозиціонерів» розуміє це й тому не поспішає брати участь у більшості. Однак представники «дев’ятки» рішуче налаштовані зробити все, щоб переконати колег зробити вибір в інтересах народу і держави. За словами народного депутата Сергія Тігіпка, найбільше надій щодо участі у більшості є стосовно фракції «Наша Україна». «Будемо апелювати до здорового глузду. Я не думаю, що вони просто так відмахнуться від наших пропозицій», — сказав він кореспонденту «Дня». До речі, останнім часом з’являється все більше свідчень про те, що багато «нашоукраїнців» стають все більшими реалістами. Так, Євген Червоненко висловився різко негативно відносно участі свого блоку в необдуманих протестних акціях. «Вуличні протести — крайній метод боротьби. Він можливий лише тоді, коли всі інші форми діалогу однозначно і безповоротно вичерпані. Спочатку треба бути упевненим на всі 100 вiдсоткiв, що переговори з Президентом однозначно зайшли в глухий кут».

Леонід КРАВЧУК, фракція СДПУ(O):


— Створити більшість з прицілом на те, що вона має сформувати коаліційний уряд, неможливо. Для цього треба спочатку внести зміни до Конституції. У Основному Законі записано, що Верховна Рада дає згоду на призначення прем’єра, Президент затверджує прем’єра, а прем’єр подає Президенту склад кабінету. Як більшість може подати склад кабінету замість прем’єра? Це порушення Основного Закону. Уряд — це не «шарашкіна контора». Його не можна сформувати ніяким іншим чином, крім як на основі найсуворішого дотримання Конституції України. Жодна більшість, якою б численною вона не була, не може сьогодні, не порушуючи Конституцію, сформувати уряд. Уряд, сформований таким чином, буде нелегітимним. Треба починати реформи зі змін до Конституції, і іншого шляху немає. Якщо сьогодні не буде поставлене питання про зміни до Конституції, всі інші розмови про перехід до парламентсько-президентської форми правління — порожня демагогія.

Дмитро ТАБАЧНИК , фракція партій ППУ та «Трудова Україна»:


— Президент запропонував політичну реформу в двох вимірах: негайно утворити більшість і віддати їй право на формування коаліційного уряду (що є абсолютно логічним кроком, з якого власне й витікає зміна Конституції). Механізми втілення цих пропозицій надзвичайно прості і конструктивні. Більше того, за часовим виміром вони можуть вкластися приблизно в календарний рік. І найперше, що потрібно зробити на сьогоднішній день — це створити у Верховній Раді спеціальну комісію по роботі над проектом оновленої Конституції. Після того, як створена з представників урядових кіл, парламентаріїв, фахівців та спеціалістів в галузі конституційного та державного права комісія напрацює проект такої Конституції, його можна буде вносити на розгляд депутатського корпусу. Однак слід врахувати єдине обмеження: закон про внесення змін до Конституції слухається лише раз протягом однієї сесії. Таким чином, якщо робоча група завершить підготовку відповідного тексту до лютого, то вже в першому читанні третьої сесії Верховна Рада може 226 голосами ухвалити цей проект. Після здійснення цих етапів можна абсолютно гарантовано вносити зміни до Конституції, зокрема в частині перерозподілу повноважень між Президентом і Кабінетом Міністрів і посилення повноважень на користь останнього. Крім того, європейське співтовариство так чи інакше буде вимагати від нас введення суцільної виборності для керівників місцевих органів влади. Як бачимо, політичне поле діяльності надзвичайно цікаве і водночас складне, а тому потребує величезних інтелектуальних зусиль. Думаю, це шлях до більш прозорої та демократичної системи, який допоможе Україні стати ближчою до Європи державою не лише за своїми намірами, але й за групою «політичної крові» (оскільки, як відомо, абсолютна більшість європейських країн є парламентськими або парламентсько-президентськими республіками).

— На якій стадії сьогодні перший етап — створення більшості в парламенті?

— В Україні склалася унікальна можливість створити більшість, оскільки між дев’ятьма фракціями та «Нашою Україною» немає жодних розбіжностей в баченні побудови ринкової економіки та здійснення соціальних програм. Таким чином, зважаючи на добровільну президентську ініціативу, цілком реально сьогодні знайти спільну мову навколо побудови політичної системи. А не скористатися таким шансом — означає знехтувати майбутнім України. Я думаю, переговори будуть плідними, якщо представники «Нашої України» відчують реальну можливість брати участь в коаліційному уряду відповідно до чисельності мандатів, які входитимуть до більшості.

— Що може заблокувати переговорний процес?

— Єдине, що сьогодні блокує переговори, це ультимативні вимоги групи Віктора Ющенка про те, що більшість має створюватися лише на грунті «Нашої України». На мою думку, це безперспективний шлях. Для зміни Конституції необхідна більшість, а «Наша Україна» не зможе репрезентувати більш ніж одну її третину. А тому заздалегідь ставити умови, хто в такій більшості та коаліційному уряді «старший» чи «менший» — це прирікати переговори на довготривалий і безплідний шлях.

Крім того, складність реалізації президентських ініціатив полягає в тому, що сьогодні лідери чотирьох опозиційних фракцій (які ще досі не визначилися стосовно свого бачення парламентської республіки) намагаються змінити свої політичні гасла. Хоча ще зовсім недавно побудова парламентської системи правління в Україні була ледь не головним гаслом політичних цілей опозиції. До речі, хочу нагадати, що робота цієї парламентської каденції починалася із пропозицій «четвірки» до усіх парламентських фракцій підписати договір про спільні дії, головним політичним і організаційним змістом якого були пункти щодо зміни Конституції, перетворення України на парламентсько-президентську республіку, посилення контрольних і владних функцій парламенту. В результаті, як тільки Президент добровільно пішов назустріч і виявив готовність відмовитися від частини владних повноважень, опозиція спробувала зробити вигляд, що не сприймає цих дій. Це прикро і трохи по-дитячому. В пошуках різних тактичних прийомів продовження боротьби опозиція не бачить стратегічного вибору. На мою думку, не має значення, кому де-факто належить позитивна політична ідея. Це питання не принципове, адже авторство оновленої Конституції в будь-якому разі належатиме парламентаріям.

Геoргій КРЮЧКОВ, фракція КПУ:


— Сьогодні вже очевидно, що пропозиція Президента торпедована. Водночас, зважаючи на останні заяви лідера «Нашої України» та БЮТ, можна вважати, що ці сили виступили проти реалізації політичної реформи. Думаю, їх голосів буде достатньо для того, щоб не допустити прийняття остаточного рішення. Зважаючи на це, мені важко сьогодні сказати, що таке опозиція. Комуністична і, мабуть, соціалістична фракції є опозиційними. Та коли представники «Нашої України» кажуть, що у них з фракціями колишньої «Єдиної України» немає ніяких розбіжностей в питаннях економічної та соціальної політики, то про яку опозицію йде мова? Думаю, в процесі створення більшості 226 голосів уже зібрали. Хоча, як кажуть, одна фракція наразі не визначилася, оскільки дуже активно веде переговори про входження до більшості «Нашої України». Тому Ющенко сьогодні торгується, а Форум демократичних сил — це просто демагогія.

Володимир СОНЮК, «День», Ірина КУХАР
Газета: