Учора так само за чітким сценарієм Верховна Рада успішно провалила закон про вибори на змішаній основі, як напередодні - поправки до Конституції.
Хитрість сценарію, проведеного другим віце-спікером В. Мусіякою, полягала в тому, аби зробити цей провал ще не остаточним. Знявши виборчий закон з розгляду сьомої сесії, ВР залишила за собою останню можливість включити його в порядок денний наступної сесії. Хоча ухвалити точну дату - 9 вересня - не вдалося. Звідси висновок: 2 вересня спроби скоріш за все знову виявляться безуспішними...
У кулуарах депутат А. Єльяшкевич обгрунтував у розмові з кореспондентами свою версію подій. Перенесення на майбутнє остаточного провалу "нового" виборчого закону вже практично не залишає часу і для оновлення старого мажоритарного закону, тобто хоча б для зниження бар'єру явки виборців. У результаті стає вже цілком неминучою стародавня модель розвитку подій. У березні 1998 року новий парламент не сформується, а відтак нинішній парламент збереже свої повноваження. Що, по суті, є тією самою прихованою формою пролонгації, заради легалізації якої пан Гетьман і його прибічники не визнали за потрібне збирати підписи для поправок до Конституції.
З версією А. Єльяшкевича згоден і автор змішаного закону про вибори В. Мішура. Як і з логікою подальшого розвитку подій. Уже в березні - квітні 1998 року Президент може, не порушуючи свого слова про "недоторканність" парламенту до виборів, видати указ про розпуск "пролонгованого" після виборів законодавчого органу. Причому сам указ, який позбавить депутатів повноважень, не дозволить їм звернутись у Конституційний Суд для з'ясування правомірності дій гаранта й арбітра. Тож логічно, що з огляду на таку загрозу вже нинішній склад ВР ретельно готується не те щоб до компромісу з виконавчою владою, а до цілковитого плазування перед нею. І цю підготовку видно неозброєним оком.
Цілковита глуха облога виборчого закону фракціями, лідери яких, можливо, і хотіли б, та не можуть нічого протиставити Президентові, - лише початок. Бар'єри, установлені в будинку ВР для обмеження допуску преси в кулуари й навіть у буфет - другий етап. Даремно В. Мусіяка заспокоює журналістів, що бар'єри - лише для спеціальних закритих засідань. У таких випадках пресу взагалі не пускають у приміщення ВР і журналісти "допитують" депутатів безпосередньо на вулиці. Куди логічніше вважати, що бар'єри стануть у пригоді, аби припинити спілкування преси із законодавцями, коли ті прийматимуть вранці від Кабміну законопроект, а вже ввечері здаватимуть його готовим, ухваленим відразу в першому, другому і третьому читанні. І слід вірити інформації, що запрацюють бар'єри не до, а після виборів: новий-старий склад ВР може вже сьогодні передбачити цю внутрішню самоцензуру. У цю ж версію вкладається і заява В. Чорновола про те, що він готовий підтримати відмову від прямої радіотрансляції восьмої сесії ВР. Привід: непарламентські висловлювання комуністів. Проте добровільна відмова від ефіру лідера Руху напередодні виборів, навіть із посиланням на таку серйозну причину, повинна мати дуже серйозне коріння...
Останнє - тихий скандал навколо майже одночасної хвороби обох лівих керівників парламенту. Якщо стосовно операції О. Мороза депутати і преса не наважуються висловлювати відверті сумніви, то раптове слабування А. Ткаченка спонукало фракцію Соціалістичної і Селянської партій зажадати створення спеціальної комісії з депутатів-медиків для вивчення вірогідних "зовнішніх" причин такої "епідемії"... На жаль, у журналістів спливають у пам'яті спогади про шкільні традиції "нападів хитрощів", які в дорослій практиці, особливо в Україні, мають назву дипломатичних хвороб.
P. S. Урешті-решт, політичне самогубство структур і лідерів, які вичерпали свої ресурси, - то їхня особиста справа. Шкода навіть не нової виборчої системи, а однієї-єдиної поправки до Конституції про подолання вето і збереження правового поля України. Втрата парламентаризму й законодавчого простору (який, очевидно, й далі руйнуватиметься указами) не може не привести до відомого суто українського анекдоту: "Оголошуємо війну країні "ікс" і здаємося в полон". А можливо, процес уже й пішов...
